Уявіть собі острів, на якому
знаходиться 100 людей.

Усі вони - вчені логісти,
ув'язнені божевільним диктатором.

Звідти немає ніякого порятунку,
крім одного дивного правила.

Будь-який ув'язнений може вночі
попросити охоронця відпустити його.

Якщо у в'язня будуть зелені очі,
його звільнять.

Якщо ні, його зіштовхнуть у вулкан.

У всіх в'язнів зелені очі,

але через те, що вони
живуть тут з народження,

диктатор зробив усе можливе,
аби вони не дізналися про свій колір очей.

Немає поверхонь,
що відбивають зображення,

вся вода знаходиться в непрозорих пакетах,

і найголовніше,

їм не дозволяється спілкуватися між собою.

Хоча вони бачать один одного
під час ранкового підрахунку.

Тим не менш, всі вони знають, що ніхто
ніколи не ризикне спробувати піти

без абсолютної впевненості в успіху.

Після великого тиску
з боку правозахисних груп,

диктатор неохоче погоджується
дозволити Вам відвідати острів

і поговорити з ув'язненими
на наступних умовах:

Ви можете зробити лише одну заяву,

і Ви не можете повідомити їм
ніякої нової інформації.

Що ви можете сказати,
щоб допомогти звільнити ув'язнених,

не накликаючи на себе гнів диктатора?

Після непростих роздумів,

Ви скажете натовпу, що
"Принаймні, в одного з вас зелені очі."

Диктатор щось запідозрив,

але запевняє себе,
що ваша заява нічого не змінить.

Ви їдете, а життя на острові,
здається, триває, як і раніше.

Але через 100 днів після вашого візиту,

всі в'язні будуть звільнені;

кожен пішов минулої ночі.

Тож, як Ви перехитрили диктатора?

Можна зрозуміти, 
що кількість ув'язнених лише умовність.

Давайте спростимо все, 
уявивши тільки двох, Адрію і Білла.

Кожен бачить одну людину з зеленими очима,

і всі вони знають, що це хтось з них.

Першу ніч кожен залишається у в'язниці.

Але коли вони зустрічаються вранці,

вони отримують нову інформацію.

Адрія розуміє, що якби Білл
бачив людину не з зеленими очима,

він би пішов в першу ніч

після виступу, де розраховувати
можна було тільки на себе.

Білл одночасно розуміє те ж про Адрію.

Той факт, що інший чекав,

говорить кожному ув'язненому,
що його або її очі, очевидно, зелені.

І наступного ранку, вони обоє йдуть.

А тепер уявіть третього в'язня.

Адрія, Білл і Карл бачать
двох людей з зеленими очима,

але не впевнені, що кожен з них 
також бачить двох зеленооких людей

або тільки одного.

Вони чекають одну ніч, як і раніше,

але і наступного ранку
вони все ще не можуть бути впевнені.

Карл думає: "якщо у мене не зелені очі,

Адрія і Білл просто
спостерігали один за одним,

і тепер обоє підуть наступної ночі."

Але коли він побачить
їх обох на третій ранок,

він розуміє, що вони, мабуть,
теж стежили і за ним.

Адрія і Білл пройшли через те саме,

і всі вони покидають в'язницю 
у третю ніч.

Використовуючи індуктивне міркування,

можна зрозуміти, що незалежно від того,
скільки осіб додати, процес повторюється.

Ключовим є поняття спільного знання,

введене філософом Девідом Льюїсом.

Нова інформація містилася
не у вашій заяві,

а в тому, що Ви
розповіли її всім одночасно.

Тепер, знаючи, що принаймні
один з них має зелені очі,

кожен ув'язнений також знає,
що всі інші відслідковують

всіх зеленооких людей,
яких вони можуть бачити,

і що кожен з них про це знає.

Та жоден ув'язнений не знає,

чи він і є тією людиною
з зеленими очима,

за якою стежать інші,

поки не пройде стільки ночей,
скільки ув'язнених знаходиться на острові.

Звичайно, ви могли б
скоротити строк на 98 днів,

сказавши їм, що
принаймні у 99 з них зелені очі,

але коли маєте справу з божевільними
диктаторами, краще діяти розсудливо.