Скільки Ви заробляєте?

Не кажіть цього вголос.

Просто прокрутіть цифру в голові.

Тепер: Скільки, на Вашу думку, заробляє 
людина, яка сидить поруч?

І знову не відповідайте вголос.

(Сміх)

Скільки, на Вашу думку, заробляє
на роботі

людина, яка сидить за перегородкою
чи за сусіднім столом?

Чи Ви це знаєте?

Чи варто Вам про це знати?

Зауважте, що мені трохи незручно
навіть ставити Вам ці питання.

Проте погодьтеся - Ви б хотіли знати.

Більшість із нас почуваються некомфортно,
коли мова заходить про зарплату.

Ви не зобов'язані говорити це 
своїм сусідам

і тим паче не мусите це говорити
своїм колегам в офісі.

Ймовірною причиною є те, що якби
всі знали, скільки хто заробляє,

тоді почалися б усі біди.

Були б сварки, бійки,

можливо, навіть декілька людей
звільнилися б.

А якщо секретність і є 
причиною усіх незгод?

І що б сталося, якби ми усунули
усю секретність?

А що як саме відкритість зміцнила б 
відчуття справедливості та співпраці

всередині компанії?

Що б сталось, якби ми мали цілковиту
прозорість виплат?

Впродовж останніх декількох
років

я досліджую лідерів корпорацій
та підприємств,

які ставлять під сумнів традиційне
уявлення про керування компанією.

І при цьому постійно постає 
питання платні.

А відповіді вражають.

Виявляється, що прозорість виплат -

відкрита інформація щодо
зарплати по усій компанії -

покращує робочий процес
як для працівника,

так і для організації.

Якщо люди не знають, яка їхня зарплата 
порівняно з їхніми колегами,

вони схильні почуватись,
що їм недоплачують

чи, можливо, навіть дискримінують.

Чи хочете Ви працювати в місці, 
де толерується відчуття

недоплачуваності чи дискримінації?

Проте саме таємниця виплат створює
ці відчуття,

і така практика давно відома,

незважаючи на те, що
в Сполучених Штатах

закон охороняє право працівника
обговорювати свою зарплатню.

В одному відомому прикладі минулих
десятиліть

менеджмент журналу "Vanity Fair"

впровадив правило, яке
звучало так:

"Працівникам заборонено обговорювати 
отриману зарплату".

Працівникам "заборонено" обговорювати 
отриману зарплату.

Сьогодні не всі згідні з
таким правилом.

Такі літературні діячі Нью-Йорка
як Дороті Паркер,

Роберт Бенчлі і Роберт Шервуд,

всі письменники Круглого столу Елґонквіну,

вирішили виступити за прозорість

і наступного дня прийшли на роботу,

вказавши свою платню на табличках, які
висіли у них на шиї.

(Сміх)

Уявіть, що ви прийшли на роботу,

написавши свою зарплатню просто на грудях,
щоб усі могли бачити.

Але чому компанія хоче
знеохотити обговорення платні?

Чому одні це приймають, тоді як 
інші - виступають проти?

Виявляється, що окрім
можливих причин,

таємниця платні є способом
заощадити кошти.

Бачите, тримання виплат у таємниці

призводить до, як кажуть економісти,
"інформаційної асиметрії".

Це ситуація, при якій у перемовинах

одна сторона володіє набагато
більшою інформацією ніж інша.

І наймаючи чи підвищуючи,чи обговорюючи 
щорічну надбавку,

роботодавець може використати цю
секретність, щоб заощадити.

Уявіть, наскільки ефективніше Ви могли б вести 
перемовини щодо надбавки,

якби знали зарплату кожного.

Економісти застерігають, що 
інформаційна асиметрія

може привести ринки до провалу.

Хтось залишить папірець з вказаною
платнею на ксероксі,

і раптом усі кричать одне на одного.

Власне, вони навіть застерігають,

що інформаційна асиметрія може 
призвести до цілковитого ринкового фіаско.

І я думаю, ми вже майже до
цього прийшли.

Ось чому:

по-перше, більшість працівників не мають
жодного уявлення про зарплатню колег.

У 2015 році опитали 70 000 працівників:

дві треті тих, хто отримує зарплатню
за ринковою ставкою,

сказали, що вони почувались 
низькооплачуваними.

І серед тих, хто почувався
низькооплачуваним,

60 відсотків відповіли, що
мають намір звільнитися,

незалежно від того, недоплачували їм
чи переплачували,

чи платили точно 
за ринковою ціною.

Якби Ви були учасником цього опитування,
що б ви відповіли?

Вам недоплачують?

Стривайте - як ви можете взагалі знати,

Вам же не дозволено про це говорити?

Наступне: інформаційна асиметрія, 
таємниця виплат

дає змогу ігнорувати
дискримінацію,

яка вже існує на ринку.

Згідно зі звітом Інституту досліджень
жіночої політики 2011 року,

гендерна різниця платні між
чоловіками та жінками

сягала 23 відсотків.

Тобто 77 центів на один долар.

Проте у федеральному уряді,

де зарплати закріплені
за певними рівнями,

і кожен знає, якими є
ці рівні,

гендерна різниця платні зменшується 
до 11 відсотків,

і це коли немає контролю за будь-якими
іншими факторами,

щодо яких економісти сперечаються,
контролювати їх чи ні.

Якщо ми хочемо дійсно усунути
гендерну різницю платні,

можливо, нам слід почати з 
оприлюднення платіжної відомості.

Якщо так виглядає цілковите
ринкове фіаско,

тоді відкритість залишається єдиним
способом упевнитись у справедливості.

Втім, я усвідомлюю, що
повідомити людям, скільки ти заробляєш,

не завжди зручно,

але хіба вам зручніше

постійно думати, чи вас,
бува, не дискримінують,

чи Ваша дружина, донька чи сестра 
отримують справедливу платню?

Відкритість залишається найкращим 
шляхом упевнитись у справедливості,

і прозорість виплат це гарантує.

Тому лідери-підприємці та
бізнесові лідери

впродовж років експериментують із
відкритістю заробітніх плат.

Як Дейн Еткісон.

Дейн - серійний підприємець, який 
заснував багато компаній

в умовах конфіденційності оплати

і навіть використовував це, щоб
платити двом однаково кваліфікованим людям

цілковито різні зарплати

залежно від того, як добре вони
вміли вести переговори.

І Дейн помітив, що через це 
точаться чвари.

Отож, коли він заснував свою найновішу
компанію, SumAll,

то найвищим пріоритетом зробив
прозорість виплат.

І результати дивовижні.

Дослідження за дослідженням
підтверджують, що

коли люди знають, скільки
їм платять

і скільки отримують їхні колеги,

вони з більшою ймовірністю працюватимуть 
над тим, щоб покращити свої показники,

більше зацікавлені в своїй роботі 
і менш схильні звільнитись.

Тому Дейн не один.

Починаючи з технологічних стартапів,
таких як Buffer,

і закінчуючи тисячами працівників 
у Whole Foods,

де у відкритому доступі 
не лише Ваша зарплата,

а й дані про показники вашої крамниці
й відділу

також доступні у внутрішній мережі
компанії

для усіх.

Прозорість виплат набуває 
різних форм.

Це не один метод, 
який підходить усім.

Дехто публікує свої зарплати,
щоб усі бачили.

Дехто зберігає ці дані в рамках компанії.

Дехто публікує формулу для вирахування
оплати,

а інші публікують рівні виплат

і закріплюють кожного за 
таким рівнем.

Тому Ви не мусите робити таблички

для всіх свої працівників, 
щоб носити їх в офісі.

І Ви не мусите бути єдиним, хто носить
табличку,

зроблену вдома.

Проте ми всі можемо ступити 
назустріч прозорості виплат.

Для тих із Вас, хто має повноваження

рухатись назустріч прозорості:

саме час рухатись уперед.

І для тих із Вас, хто не має такого
повноваження:

час також захистити своє право.

Тому скільки Ви заробляєте?

І скільки це порівняно з
платнею Ваших колег?

Вам варто це знати.

Так само як і їм.

Дякую Вам.

(Оплески)