Звідки у труби такий гучний звук,
а у туби - глибоке "уп-па-па"?
Що надає тромбону джазового звучання?
Секрет зовсім не в матеріалі,
з якого виготовлені інструменти,
а в шляху, який повітря долає,
починаючи з легень музиканта
до горловини інструмента.
Як і всі звуки, музика
складається з вібрацій повітря.
Класифікацію інструментів здійснюють
відповідно до шляхів створення вібрації.
Ударні створюють вібрацію ударом,
струнні - щипком або смичком.
В дерев'яних духових повітря
проходить крізь тростину або гостру грань.
Що стосується мідних духових,
музикант сам створює вібрацію ротом.
Він повинен в першу чергу
навчитись здійснювати глибокий вдих,
доки легені не наповняться повітрям.
Опинившись всередині,
повітря мусить вийти через рот,
але там на нього чекає
внутрішня боротьба,
тому що музикант одночасно
намагається щільно зімкнути губи
та видути достатньо повітря,
щоб силою їх розімкнути.
Повітря натикається на опір губних м'язів,
формує отвір, відомий як апертура,
та створює вібрацію,
яку музиканти називають "дзижчанням".
Коли мундштук піднести
до губ, що вібрують,
він покращує дзижчання,
підсилюючи вібрацію
на певних частотах.
Та стає дійсно цікаво,
коли розібратись, до якого
інструменту прикріплений цей мундштук.
Основна частина
мідного інструменту - трубка,
що резонує зі стовпом повітря,
яке крізь неї проходить.
Шлях повітряних хвиль крізь цей стовп
створює обмежену систему тонів,
відому як гармонійний ряд,
де ноти розташовані далеко
одна від одної внизу,
але зближуються в міру зростання тону.
Музиканти можуть змінювати висоту ноти,
ледь стиснувши губи
та контролюючи об'єм і швидкість повітря.
Повільне тепле видихання
створює низькі тони,
а швидкий холодний потік -
ряд високих тонів.
Проте будь-який гармонійний ряд
має пропуски, де відсутні тони.
Різноманітність мідних інструментів
полягає в здатності
переходити на інші ряди.
В таких інструментах як труба
вентилі можуть знаходитись внизу,
щоб збільшити довжину шляху,
по якому проходить повітря,
тоді як в тромбоні з цією метою
продовжують кулісу.
Збільшення трубки призводить
до видовження повітряного стовпа,
що зменшує частоту вібрацій
та створює низький тон.
Саме тому туба, найбільший
мідний духовий інструмент,
може створювати найнижчі тони.
Отже, змінюючи довжину інструмента,
можна зміщувати гармонійні ряди,
тоді як незначні варіації
повітряного потоку та губи музиканта
створюють різні ноти ряду.
Врешті ці ноти виходять крізь розтруб.
Те, що спочатку було глибоким вдихом
та вібруючим дзижчанням біля губ,
перетворилось в гучну глибоку мелодію.
Майстерне керування
музиканта кожним процесом,
починаючи з легень,
губ,
мундштука,
і врешті до інструменту,
створює дивовижне різноманіття тонів,
що можна почути у музичних жанрах
по всьому світу.
Застосовуючи силу природнього резонансу
в гнучкій та керованій манері,
мідні духові - надзвичайний зразок
злиття воєдино людської креативності
та фізичних законів нашого світу.