Я народився на Тайвані.
Я виріс поміж
різноманітних будівельних магазинів,
мені подобалось ходити на нічні ринки.
Люблю енергію нічних ринків,
кольори, світло, іграшки,
та всі найнеймовірніші речі, на які я натрапляв
щоразу, як туди ішов,
наприклад, кавун із соломинками-антенами
або щенята з могавками.
Коли я підростав, то любив
розбирати іграшки,
будь-які, які знаходив довкола будинку,
скажімо, братову пневматичну рушницю,
коли його не було вдома.
А ще мені подобалось створювати простір
для людей, який можна було
досліджувати і гратися в ньому.
У цих своїх ранніх інсталяціях
я використовував пластикові листки,
пластикові пакети,
і речі, які можна було знайти
у будівельних магазинах
чи біля дому.
Я міг узяти маркер,
налити всередину води,
перекачавши її крізь пластикову трубку,
і створити блискучу систему циркуляції
для насолоди людей під час прогулянок.
Ці матеріали подобаються мені
через їхній вигляд,
через те, як вони сприймаються,
і через їхню доступність.
Ще мені подобалось створювати прилади,
що працюють з частинами тіла.
Якось я взяв камеру зі світлом LED
та мотузку для банджо,
і примотав її на зап'ястя,
щоб знімати ґудзик в себе на пузі
та отримати іншу перспективу,
хотів дізнатись, що робить ґудзик.
(Сміх)
Люблю також змінювати побутовий реманент.
Це автоматичний нічний ліхтар.
Дехто з вас має такий удома.
Я відрізав світловий сенсор,
додав телефонну лінію,
і з допомогою клею
приклеїв її до телевізійного кабелю,
і став знімати своє око.
Знімаючи зіницю,
я примушував сенсор думати,
що настала ніч,
і пора вмикати світло.
А світла частина ока та повіка
сприймались сенсором як денний час,
і він гасив світло.
Мені хотілось зібрати різні типи очей,
тож я змайстрував цей прилад
за допомогою велосипедного шолома,
кількох лампочок і телевізора.
Так іншим людям буде легше одягти шолом
і фільмувати своє око.
Цей прилад дозволяє мені символічно
отримувати людські очі,
і в мене з'явилась бажана
різноманітність очей
для моїх подальших скульптур.
Ця скульптура має четверо очей.
Кожне око контролює інший прилад.
Це око обертається
довкола себе в телевізорі.
Це око надуває пластикову трубку.
Це око дивиться відео
про створення ще однієї роботи.
А ці двоє очей активують світіння води.
Пізніше багато з цих виробів виставлялися
у музеях, на бієнале та інших виставках
по всьому світу.
Мені подобається наука та біологія.
У 2007 році я робив дослідження
у Національному Смітсонівському
Музеї природничих наук,
спостерігаючи за люмінесцентними
організмами в океані.
Мені подобаються ці створіння.
Те, які вони на вигляд, на дотик.
Вони м'які, слизькі,
і мене захоплювало,
як вони використовують світло
у своєму середовищі,
для приваблення собі подібних,
для самозахисту,
для приваблення їжі.
Це дослідження надихнуло мене
на роботу в різних напрямках,
наприклад, з рухом
або різними світловими режимами.
Тож я почав збирати велику кількість
різних типів матеріалів у своїй студії,
і просто експериментувати,
пробувати те й інше,
щоб побачити, які види створінь
з цього можна отримати.
Я використав чимало комп'ютерних кулерів,
просто склав їх докупи,
і дивився, що з цього вийде.
Це інсталяція на 740 м²,
що складається з багатьох різних створінь,
деякі звисають зі стелі,
деякі стоять на землі.
Здалека вони виглядають як прибульці,
та, якщо подивитись ближче,
вони всі зроблені з чорних пакетів для сміття
або пластикових контейнерів.
Я б хотів розповісти вам
про те, як звичайні речі
можуть стати чимось
магічним та дивовижним.
(Оплески)
Дякую.
(Оплески)