WEBVTT

00:00:06.698 --> 00:00:08.793
Що робить книгу книгою?

00:00:08.793 --> 00:00:12.828
Невже це лише річ, що зберігає
та передає інформацію?

00:00:12.828 --> 00:00:14.509
Чи щось пов'язане

00:00:14.509 --> 00:00:15.236
з палітуркою,

00:00:15.236 --> 00:00:15.984
шрифтом,

00:00:15.984 --> 00:00:16.736
чорнилом,

00:00:16.736 --> 00:00:17.973
чи те, що має вагу у руках,

00:00:17.973 --> 00:00:19.803
чи запах сторінок?

00:00:19.803 --> 00:00:21.112
Чи ЦЕ книга?

00:00:21.112 --> 00:00:22.486
Скоріш за все, ні.

00:00:22.486 --> 00:00:23.483
А це?

00:00:23.483 --> 00:00:25.483
Для відповіді нам треба згадати про часи,

00:00:25.483 --> 00:00:27.935
коли книгу створили такою, 
як ми звикли її бачити,

00:00:27.935 --> 00:00:31.188
і зрозуміти, як її складові поєдналися
для створення чогось більшого,

00:00:31.188 --> 00:00:33.240
ніж просто суми щойно 
згаданих складників.

00:00:33.240 --> 00:00:36.859
Найдавнішими об'єктами, котрі
можна вважати книгами,

00:00:36.859 --> 00:00:39.949
є рукописи — зшиті разом 
вздовж одного краю сторінки.

00:00:39.949 --> 00:00:42.525
Проте справді переломним моментом
в історії книгарства

00:00:42.525 --> 00:00:46.575
був винахід Йоганном Гутенбергом у 
середині ХV століття друкарського верстату.

00:00:46.575 --> 00:00:51.642
Концепція набірного шрифту була
винайдена ще раніше на Сході,

00:00:51.642 --> 00:00:55.833
але впровадження верстату Гутенберга
мало неабиякий ефект.

00:00:55.833 --> 00:00:59.949
Несподівано, елітна каста духовенства
та правляча верхівка

00:00:59.949 --> 00:01:02.531
більше не контролювали
створення текстів.

00:01:02.531 --> 00:01:04.678
Ідеї могли розповсюджуватися
набагато швидше,

00:01:04.678 --> 00:01:07.333
а копії примірників створювалися 
безперервно,

00:01:07.333 --> 00:01:10.432
тож друкарні почали з'являтися
по всій Європі.

00:01:10.432 --> 00:01:14.788
Продукт такого бібліографічного підйому 
у чомусь нам знайомий,

00:01:14.788 --> 00:01:17.949
а в чомусь кардинально відрізняється
від нашого уявлення про нього.

00:01:17.949 --> 00:01:22.796
Основа книги — це папір, 
шрифт та палітурка.

00:01:22.796 --> 00:01:27.044
Більше 2000 років тому у Китаї
винайшли папір у якості засобу для письма.

00:01:27.044 --> 00:01:30.516
Йому, у свою чергу, передував
єгипетський папірус.

00:01:30.516 --> 00:01:32.707
Однак, аж до XVI століття

00:01:32.707 --> 00:01:35.236
європейці переважно писали
на тонких листах деревини

00:01:35.236 --> 00:01:39.176
та міцному пергаменті
із розтягнух шкір тварин.

00:01:39.176 --> 00:01:43.022
Із часом папір став популярним 
у всій Європі,

00:01:43.022 --> 00:01:47.673
замінюючи у більшості випадків
дорожчий пергамент.

00:01:47.673 --> 00:01:50.436
Чорнила виготовлялися за 
допомогою змішування фарбників

00:01:50.436 --> 00:01:53.046
рослинного та тваринного походження
із водою чи вином.

00:01:53.046 --> 00:01:56.439
Але вода погано тримається на
металевих літерах друкарського верстату,

00:01:56.439 --> 00:02:00.144
що призвело до винайдення
чорнил на основі олії.

00:02:00.144 --> 00:02:03.513
У друкарнях використовували чорні чорнила,
виготовлені із сажі,

00:02:03.513 --> 00:02:04.395
смоли,

00:02:04.395 --> 00:02:06.138
та горіхової олії.

00:02:06.138 --> 00:02:08.236
А як щодо типу та розміру шрифту?

00:02:08.236 --> 00:02:09.847
Перші набірні шрифти складалися

00:02:09.847 --> 00:02:13.467
з розміщених на кінці ручного преса 
зі свинцевого сплаву

00:02:13.467 --> 00:02:16.673
"рухливих" літер, відлитих
в оберненому вигляді.

00:02:16.673 --> 00:02:19.147
Вони виготовлялися вручну і 
були дорогими,

00:02:19.147 --> 00:02:22.865
а шрифти були такими ж різними, 
як і люди, що їх створювали.

00:02:22.865 --> 00:02:27.151
Впровадження стандарту було неможливим
аж до початку масового виробництва

00:02:27.151 --> 00:02:30.830
та створення доступної
системи обробки текстів.

00:02:30.830 --> 00:02:36.230
За стиль можна подякувати Ніколя Дженсону,
котрий створив 2 типи латинського шрифту,

00:02:36.230 --> 00:02:38.610
що стали основою тисяч інших,

00:02:38.610 --> 00:02:41.248
у тому числі відомий всім Times Roman.

00:02:41.248 --> 00:02:44.013
Щось мало тримати усе це докупи,

00:02:44.013 --> 00:02:46.399
і аж до кінця XV століття

00:02:46.399 --> 00:02:48.732
палітурки були дерев'яними

00:02:48.732 --> 00:02:51.045
або являли собою склеєні аркуші паперу.

00:02:51.045 --> 00:02:54.698
Пізніше на зміну цим матеріалам 
прийшов картон,

00:02:54.698 --> 00:02:59.482
що використовувався для більш якісних
обкладинок наприкінці XVII століття,

00:02:59.482 --> 00:03:02.947
а потім як дешевший варіант.

00:03:02.947 --> 00:03:06.550
Якщо сучасні обкладинки масових видань
— лише знаряддя маркетингу,

00:03:06.550 --> 00:03:10.304
то оздоблення обкладинок перших книжок
виконувалося на замовлення.

00:03:10.304 --> 00:03:12.839
Навіть у корінців є власна історія.

00:03:12.839 --> 00:03:16.406
Спочатку вважалось, що вони не мають 
жодної естетичної цінності,

00:03:16.406 --> 00:03:19.743
тому найперші з них радше 
були пласкими, ніж заокругленими.

00:03:19.743 --> 00:03:22.516
Пласка форма була зручною

00:03:22.516 --> 00:03:25.522
для читання книги на поверхні столу.

00:03:25.522 --> 00:03:30.453
Проте такі корінці легко пошкоджувалися
при регулярному використанні.

00:03:30.453 --> 00:03:32.580
Округла форма вирішила цю проблему,

00:03:32.580 --> 00:03:34.555
але створила інші,

00:03:34.555 --> 00:03:37.389
наприклад, книга закривалася сама по собі.

00:03:37.389 --> 00:03:39.263
Але гнучкість була важливішою,

00:03:39.263 --> 00:03:41.609
особливо для тих, кто читав на ходу.

00:03:41.609 --> 00:03:45.266
У ході книжкової еволюції і заміни 
нами паперових примірників

00:03:45.266 --> 00:03:47.855
на пласкі екрани та електронні чорнила,

00:03:47.855 --> 00:03:50.953
постає питання: чи можна назвати 
ці об'єкти та файли книгами?

00:03:50.953 --> 00:03:52.436
Чи надає дотик до обкладинки

00:03:52.436 --> 00:03:55.738
або запах паперу щось особливого
процесу читання?

00:03:55.738 --> 00:03:58.837
Чи магія існує поміж слів

00:03:58.837 --> 00:04:01.018
у будь-якому вигляді?