WEBVTT

00:00:00.325 --> 00:00:02.388
Посеред навчання в аспірантурі

00:00:02.388 --> 00:00:05.850
я безнадійно застряг.

00:00:05.850 --> 00:00:07.630
Всі дослідження, за які я брався,

00:00:07.630 --> 00:00:09.246
вели в глухий кут.

00:00:09.246 --> 00:00:11.148
Виглядало, ніби мої ключові припущення

00:00:11.148 --> 00:00:13.076
просто не працювали.

00:00:13.076 --> 00:00:16.075
Я почувався як пілот, що летить в тумані

00:00:16.075 --> 00:00:18.870
і цілком втратив орієнтири.

00:00:18.870 --> 00:00:20.351
Я перестав голитись.

00:00:20.351 --> 00:00:23.092
Вранці я не міг підвестися з ліжка.

00:00:23.092 --> 00:00:24.825
Я почувався недостойним

00:00:24.825 --> 00:00:27.978
переступати поріг університету,

00:00:27.978 --> 00:00:30.126
бо не нагадував Ейнштейна чи Ньютона,

00:00:30.126 --> 00:00:32.279
або інших вчених,
про чиї дослідження читав,

00:00:32.279 --> 00:00:33.810
адже в науці важить результат,

00:00:33.810 --> 00:00:37.192
а не процес.

00:00:37.192 --> 00:00:41.893
А значить, очевидно,
що вченого з мене не вийшло.

NOTE Paragraph

00:00:41.893 --> 00:00:43.557
Але я мав достатню підтримку,

00:00:43.557 --> 00:00:44.954
тож зміг подолати цей стан

00:00:44.954 --> 00:00:47.174
і відкрити дещо нове про природу.

00:00:47.174 --> 00:00:49.917
Це дивовижне відчуття умиротвореності

00:00:49.917 --> 00:00:51.249
від усвідомлення, що ви

00:00:51.249 --> 00:00:53.474
єдиний у світі,
хто знає новий закон природи.

00:00:53.474 --> 00:00:56.516
Згодом я почав нове дослідження
у роботі над дисертацією,

00:00:56.516 --> 00:00:57.880
і все повторилося знов.

00:00:57.880 --> 00:01:00.169
Я застряг, але зміг це подолати.

00:01:00.169 --> 00:01:01.555
І я замислився:

00:01:01.555 --> 00:01:02.712
може, це закономірність?

00:01:02.712 --> 00:01:04.553
Я спитав інших аспірантів,
і ті казали:

00:01:04.553 --> 00:01:06.596
"Так, це саме те, що було і з нами,

00:01:06.596 --> 00:01:08.945
тільки нам про це ніхто не розповідав".

00:01:08.945 --> 00:01:10.895
Під час навчання науку нам зображали

00:01:10.895 --> 00:01:14.471
як послідовність логічних кроків
від запитання до відповіді,

00:01:14.471 --> 00:01:17.217
але реальні дослідження
відбуваються зовсім не так.

NOTE Paragraph

00:01:17.217 --> 00:01:19.551
Окрім занять фізикою,
паралельно я ще вивчав

00:01:19.551 --> 00:01:21.638
акторську імпровізацію.

00:01:21.638 --> 00:01:23.072
Дні були присвячені фізиці,

00:01:23.072 --> 00:01:25.090
а ночі – сміху, стрибкам, співу,

00:01:25.090 --> 00:01:26.402
грі на гітарі.

00:01:26.402 --> 00:01:27.881
Театр імпровізації,

00:01:27.881 --> 00:01:30.890
так само, як і наука,
має справу з невідомим,

00:01:30.890 --> 00:01:32.302
бо доводиться грати на ходу,

00:01:32.302 --> 00:01:34.005
без режисера, без сценарію,

00:01:34.005 --> 00:01:36.283
без попередніх уявлень про свою роль,

00:01:36.283 --> 00:01:38.689
чи про ролі інших акторів.

00:01:38.689 --> 00:01:40.538
Але, на відміну від науки,

00:01:40.538 --> 00:01:43.561
в театрі імпровізації
вам скажуть у перший же день,

00:01:43.561 --> 00:01:45.776
що станеться,
коли ви опинитесь на сцені.

00:01:45.776 --> 00:01:48.548
Вас чекає грандіозний провал.

00:01:48.548 --> 00:01:49.725
Ви застрягнете.

00:01:49.725 --> 00:01:51.843
Але ми продовжували творити,

00:01:51.843 --> 00:01:53.046
незважаючи на труднощі.

00:01:53.046 --> 00:01:54.951
Наприклад, в одній вправі

00:01:54.951 --> 00:01:56.093
ми всі ставали в коло,

00:01:56.093 --> 00:01:59.058
і кожен мав якомога гірше
станцювати чечітку,

00:01:59.058 --> 00:02:00.644
тоді як інші аплодували

00:02:00.644 --> 00:02:01.886
і підбадьорювали,

00:02:01.886 --> 00:02:04.649
підтримуючи свого товариша на сцені.

NOTE Paragraph

00:02:04.649 --> 00:02:06.557
Коли я став професором, і мав керувати

00:02:06.557 --> 00:02:07.938
роботою своїх студентів

00:02:07.938 --> 00:02:09.911
над їхніми дослідницькими проектами,

00:02:09.911 --> 00:02:11.278
я знову відчув,

00:02:11.278 --> 00:02:12.990
що не знаю, що робити.

00:02:12.990 --> 00:02:14.984
Я присвятив тисячі годин
вивченню фізики,

00:02:14.984 --> 00:02:16.598
біології, хімії,

00:02:16.598 --> 00:02:18.970
та жодної години, жодної теми
не відводилось на те,

00:02:18.970 --> 00:02:21.556
щоб навчити наставництва,
навчити, як керувати іншими,

00:02:21.556 --> 00:02:23.293
щоб спільно досліджувати непізнане,

00:02:23.293 --> 00:02:25.214
як мотивувати їх на це.

NOTE Paragraph

00:02:25.214 --> 00:02:27.144
Тож я згадав театр імпровізації,

00:02:27.144 --> 00:02:29.317
і з першого ж дня сказав студентам,

00:02:29.317 --> 00:02:32.218
що їх чекає, коли вони візьмуться
за свої дослідження;

00:02:32.218 --> 00:02:33.944
і це стосується ментальної схеми,

00:02:33.944 --> 00:02:35.956
наших уявлень про те, чим є дослідження.

00:02:35.956 --> 00:02:38.234
Адже, бачите, коли люди щось роблять,

00:02:38.234 --> 00:02:40.876
наприклад, якщо я хочу
торкнутись цієї дошки,

00:02:40.876 --> 00:02:42.536
у моєму мозку виникає схема,

00:02:42.536 --> 00:02:44.395
прогноз рухів, які робитимуть мої м'язи,

00:02:44.395 --> 00:02:46.551
це виникає ще до того,
як я почну рух рукою,

00:02:46.551 --> 00:02:48.399
і якщо я не зможу рухатись,

00:02:48.399 --> 00:02:50.274
якщо моя схема не відповідає реальності,

00:02:50.274 --> 00:02:52.558
це викличе стрес, відомий
як когнітивний дисонанс.

00:02:52.558 --> 00:02:55.467
Ось чому треба,
щоб ваші схеми відповідали реальності.

00:02:55.467 --> 00:02:58.622
Але якщо ви виходитимете з того,
як вам викладають науку,

00:02:58.622 --> 00:03:00.519
якщо віритимете підручникам,

00:03:00.519 --> 00:03:06.813
у вас, скоріш за все,
складеться така схема досліджень.

00:03:06.813 --> 00:03:10.131
Якщо є запитання А,

00:03:10.131 --> 00:03:13.531
і відповідь Б,

00:03:13.531 --> 00:03:18.124
то дослідження йде прямим шляхом
від А до Б.

00:03:18.127 --> 00:03:21.242
Та проблема в тому,
що коли експеримент не працює,

00:03:21.242 --> 00:03:24.904
чи студент відчуває зневіру,

00:03:24.904 --> 00:03:26.990
то це розглядається як щось вкрай погане,

00:03:26.990 --> 00:03:30.020
і викликає величезний стрес.

00:03:30.020 --> 00:03:31.803
Ось чому я розповідаю своїм студентам

00:03:31.803 --> 00:03:35.665
про значно реалістичнішу схему.

00:03:38.860 --> 00:03:40.384
Ось приклад,

00:03:40.384 --> 00:03:43.520
коли дійсність не вписується у вашу схему.

00:03:46.379 --> 00:03:49.641
(Сміх)

00:03:49.641 --> 00:03:52.840
(Оплески)

NOTE Paragraph

00:04:01.564 --> 00:04:05.010
Тож я навчаю своїх студентів іншої схеми.

00:04:05.010 --> 00:04:07.204
Якщо є запитання А,

00:04:07.204 --> 00:04:09.385
і відповідь Б,

00:04:13.320 --> 00:04:14.855
будьте креативними у хмарі,

00:04:14.855 --> 00:04:16.830
і ви почнете працювати,

00:04:16.830 --> 00:04:19.193
а експерименти не вдаються,
експерименти не вдаються,

00:04:19.193 --> 00:04:21.728
експерименти не вдаються,
експерименти не вдаються,

00:04:21.728 --> 00:04:24.404
і ви досягнете точки,
пов'язаної з негативними емоціями,

00:04:24.404 --> 00:04:26.682
коли здається, що ваші
головні припущення

00:04:26.682 --> 00:04:27.798
втратили сенс,

00:04:27.798 --> 00:04:30.853
це так, ніби хтось висмикнув
килим з-під ваших ніг.

00:04:30.853 --> 00:04:34.181
Я називаю цю точку хмарою.

00:04:47.685 --> 00:04:50.363
Ви можете блукати в хмарі

00:04:50.363 --> 00:04:52.871
день, тиждень, місяць, рік,

00:04:52.871 --> 00:04:54.369
ціле життя,

00:04:54.369 --> 00:04:56.531
але іноді, якщо вам пощастить,

00:04:56.531 --> 00:04:58.387
і у вас буде достатня підтримка,

00:04:58.387 --> 00:05:00.377
ви можете побачити в своєму матеріалі,

00:05:00.377 --> 00:05:03.625
чи, можливо, роздумуючи
над обрисами хмари,

00:05:03.625 --> 00:05:05.627
нову відповідь, В,

00:05:07.285 --> 00:05:10.969
і вирішуєте дотримуватись її.

00:05:10.969 --> 00:05:13.338
А експерименти не вдаються,
вони все не вдаються,

00:05:13.338 --> 00:05:14.807
але ви на своєму шляху,

00:05:14.807 --> 00:05:16.027
і розповідаєте це всім,

00:05:16.027 --> 00:05:19.529
публікуючи працю, що А веде до В,

00:05:19.529 --> 00:05:21.488
це чудовий спосіб комунікації,

00:05:21.488 --> 00:05:23.832
але лише допоки ви не забули шлях,

00:05:23.832 --> 00:05:25.631
що привів вас туди.

NOTE Paragraph

00:05:25.631 --> 00:05:27.606
Ця хмара – невід'ємна
частина досліджень,

00:05:27.606 --> 00:05:30.210
невід'ємна частина нашої діяльності,

00:05:30.210 --> 00:05:33.420
бо ця хмара, мов сторож, стоїть на межі.

00:05:37.721 --> 00:05:39.990
Вона стоїть на межі

00:05:39.990 --> 00:05:42.962
між відомим

00:05:45.795 --> 00:05:49.399
і незнаним,

00:05:53.110 --> 00:05:55.385
адже для того,
щоб відкрити щось справді нове,

00:05:55.385 --> 00:05:58.962
слід змінити принаймні одне
із ваших основоположних припущень,

00:05:58.962 --> 00:06:00.216
і це означає, що в науці

00:06:00.216 --> 00:06:02.178
ми робимо щось, схоже на подвиг.

00:06:02.178 --> 00:06:03.999
Щодня ми намагаємось наблизитись

00:06:03.999 --> 00:06:05.811
до межі між відомим і невідомим,

00:06:05.811 --> 00:06:07.632
і стикаємося з хмарою.

NOTE Paragraph

00:06:07.632 --> 00:06:09.337
Також зауважте, що я відніс Б

00:06:09.337 --> 00:06:10.080
до вже відомого,

00:06:10.080 --> 00:06:11.891
адже ми заздалегідь знаємо про нього,

00:06:11.891 --> 00:06:15.540
але зазвичай В цікавіше

00:06:15.540 --> 00:06:18.263
і важливіше, ніж Б.

00:06:18.263 --> 00:06:20.456
Тож Б необхідне, як поштовх для пошуку,

00:06:20.456 --> 00:06:22.274
але В значно глибше,

00:06:22.274 --> 00:06:26.771
і це захоплива риса наукових досліджень.

NOTE Paragraph

00:06:26.771 --> 00:06:28.959
Також, саме це слово, "хмара",

00:06:28.959 --> 00:06:31.514
для моєї групи стало трасформаційним,

00:06:31.514 --> 00:06:33.384
бо студенти підходили до мене й казали:

00:06:33.384 --> 00:06:34.982
"Урі, я в хмарі",

00:06:34.982 --> 00:06:38.148
а я відповідав: "Чудово, мабуть, ви
почуваєтесь жалюгідно".

00:06:38.148 --> 00:06:40.290
(Сміх)

00:06:40.290 --> 00:06:42.203
Але я відчував і щастя,

00:06:42.203 --> 00:06:43.881
бо ми могли наближатись до межі

00:06:43.881 --> 00:06:45.777
між відомим і невідомим,

00:06:45.777 --> 00:06:47.323
і ми мали шанс

00:06:47.323 --> 00:06:49.184
відкрити щось цілком нове,

00:06:49.184 --> 00:06:50.526
адже у нашому мозку

00:06:50.526 --> 00:06:53.674
було присутнє усвідомлення того,

00:06:53.674 --> 00:06:58.100
що хмара нормальна, необхідна,

00:06:58.100 --> 00:06:59.305
і насправді прекрасна;

00:06:59.305 --> 00:07:02.928
ми можемо стати членами
фан-клубу Хмари,

00:07:02.928 --> 00:07:04.846
і це допоможе подолати відчуття,

00:07:04.846 --> 00:07:07.408
що з вами щось серйозно негаразд.

00:07:07.408 --> 00:07:09.858
Як наставник, я знаю, що робити,

00:07:09.858 --> 00:07:12.060
а саме, активніше підтримую студента,

00:07:12.060 --> 00:07:13.541
бо психологічні дослідження

00:07:13.541 --> 00:07:17.100
демонструють, що якщо ви
відчуваєте страх і відчай,

00:07:17.100 --> 00:07:18.097
ваш розум звужується

00:07:18.097 --> 00:07:20.928
до дуже безпечних
і консервативних способів мислення.

00:07:20.928 --> 00:07:22.503
Та щоб йти ризикованими шляхами,

00:07:22.503 --> 00:07:23.891
необхідно вийти із хмари,

00:07:23.891 --> 00:07:25.652
необхідні інші емоції –

00:07:25.652 --> 00:07:27.853
солідарність, підтримка, надія –

00:07:27.853 --> 00:07:29.590
ці емоції виникають

00:07:29.590 --> 00:07:31.140
при взаємодії з іншими,

00:07:31.140 --> 00:07:33.441
тож у науці, як і в театрі імпровізації,

00:07:33.441 --> 00:07:35.410
мандрувати у невідоме краще разом.

NOTE Paragraph

00:07:35.410 --> 00:07:37.852
Отож, знаючи про хмару,

00:07:37.852 --> 00:07:41.176
ви також можете запозичити
з театру імпровізації

00:07:41.176 --> 00:07:43.778
дуже ефективний спосіб спілкування

00:07:43.778 --> 00:07:45.538
всередині хмари.

00:07:45.538 --> 00:07:47.515
Він спирається на головний принцип

00:07:47.515 --> 00:07:49.282
театру імпровізації,

00:07:49.282 --> 00:07:50.375
тут театр

00:07:50.375 --> 00:07:51.671
знову мені допоміг.

00:07:51.671 --> 00:07:53.962
Принцип називається "Так, і",

00:07:53.962 --> 00:07:57.427
цю фразу кажуть у відповідь
на пропозиції інших акторів.

00:08:04.297 --> 00:08:07.191
Це означає схвалення пропозиції,

00:08:07.191 --> 00:08:09.702
і подальший її розвиток,
продовжуючи "так, і"

00:08:09.702 --> 00:08:10.941
Наприклад, якщо один актор

00:08:10.941 --> 00:08:12.096
каже: "Це басейн",

00:08:12.096 --> 00:08:13.141
а інший відповідає:

00:08:13.141 --> 00:08:15.010
"Ні, це просто сцена",

00:08:15.010 --> 00:08:16.748
на цьому імпровізація закінчується.

00:08:16.748 --> 00:08:20.520
Вона урвалась,
і всі відчувають розчарування.

00:08:20.520 --> 00:08:21.868
Це називається блокуванням.

00:08:21.868 --> 00:08:23.475
Якщо не дбати про взаємодію,

00:08:23.475 --> 00:08:26.412
наукове спілкування може
дуже потерпати від блокувань.

NOTE Paragraph

00:08:26.412 --> 00:08:28.648
Принцип "так, і" реалізується,
наприклад, так:

NOTE Paragraph

00:08:28.648 --> 00:08:31.156
"Ось басейн"
"Так, стрибаймо в нього".

NOTE Paragraph

00:08:31.156 --> 00:08:34.165
"Гляньте, це кит! Хапаймо його за хвіст.

00:08:34.165 --> 00:08:36.266
Він нас тягне на Місяць!"

NOTE Paragraph

00:08:36.266 --> 00:08:39.286
Отож принцип "так, і" дозволяє
уникнути внутрішнього критика.

00:08:39.286 --> 00:08:40.980
У нас у всіх є цей критик,

00:08:40.980 --> 00:08:42.221
який нас контролює,

00:08:42.221 --> 00:08:44.144
щоб ми не справляли враження грубіянів,

00:08:44.144 --> 00:08:45.259
диваків, чи банальних,

00:08:45.259 --> 00:08:46.519
а вчені дуже бояться

00:08:46.519 --> 00:08:48.076
бути банальними.

00:08:48.076 --> 00:08:50.243
Принцип "так, і" долає цього критика,

00:08:50.243 --> 00:08:52.855
і вивільняє приховані творчі голоси,

00:08:52.855 --> 00:08:54.380
про які ви й не здогадувались,

00:08:54.380 --> 00:08:56.410
а вони часто несуть відповідь

00:08:56.410 --> 00:08:58.815
щодо хмари.

NOTE Paragraph

00:08:58.815 --> 00:09:01.416
Отож, як бачите, знання про хмару

00:09:01.416 --> 00:09:02.820
і про принцип "так, і"

00:09:02.820 --> 00:09:05.679
зробило мою лабораторію
дуже креативною.

00:09:05.679 --> 00:09:08.207
Студенти почали гратися
ідеями один одного,

00:09:08.207 --> 00:09:10.321
і ми робили несподівані відкриття

00:09:10.321 --> 00:09:13.190
на стику фізики й біології.

00:09:13.190 --> 00:09:16.140
Наприклад, ми застрягли на рік,

00:09:16.140 --> 00:09:17.289
намагаючись збагнути

00:09:17.289 --> 00:09:19.982
хитромудрі біохімічні мережі
всередині наших клітин.

00:09:19.982 --> 00:09:22.439
Ми визнали: "Ми глибоко в хмарі",

00:09:22.439 --> 00:09:24.419
і почали жартівливу розмову, в якій

00:09:24.419 --> 00:09:26.207
мій студент, Шай Шен Орр, сказав:

00:09:26.207 --> 00:09:29.050
"Давайте просто намалюємо цю мережу
на аркуші паперу",

00:09:29.050 --> 00:09:30.503
і замість того, щоб відповісти:

00:09:30.503 --> 00:09:32.654
"Але ми це вже робили багато разів,

00:09:32.654 --> 00:09:33.688
і це не спрацювало",

00:09:33.688 --> 00:09:36.631
я сказав: "Так, і

00:09:36.631 --> 00:09:38.672
давайте візьмемо дуже великий аркуш".

00:09:38.672 --> 00:09:39.764
Тоді Рон Міло сказав:

00:09:39.764 --> 00:09:41.984
"Візьмімо величезний аркуш
світлокопіювального

00:09:41.984 --> 00:09:43.780
паперу, я зможу його роздрукувати".

00:09:43.780 --> 00:09:46.280
Ми надрукували цю мережу,
глянули на неї,

00:09:46.280 --> 00:09:48.789
і тоді зробили наше найбільше відкриття,

00:09:48.789 --> 00:09:50.990
що ця заплутана мережа
насправді складається

00:09:50.990 --> 00:09:54.453
з невеликої кількості простих,
повторюваних типів взаємодій,

00:09:54.453 --> 00:09:57.616
як візерунок у вітражі.

00:09:57.616 --> 00:09:59.664
Ми назвали їх мережевими паттернами,

00:09:59.664 --> 00:10:01.816
і вони є найпростішими схемами,

00:10:01.816 --> 00:10:03.201
які допомагають нам зрозуміти

00:10:03.201 --> 00:10:05.901
принцип, що лежить в основі рішень,
властивих клітинам

00:10:05.901 --> 00:10:08.750
всіх організмів, зокрема і наших тіл.

NOTE Paragraph

00:10:08.750 --> 00:10:10.675
Невдовзі після цього,

00:10:10.675 --> 00:10:12.295
мене почали запрошувати

00:10:12.295 --> 00:10:15.306
виступати з доповідями
перед тисячами вчених по всьому світу,

00:10:15.306 --> 00:10:17.139
але знання про хмару

00:10:17.139 --> 00:10:18.271
і принцип "так, і"

00:10:18.271 --> 00:10:20.110
не вийшли за стіни моєї лабораторії,

00:10:20.110 --> 00:10:22.241
бо, розумієте, в науці ми не обговорюємо

00:10:22.241 --> 00:10:24.674
сам процес, чи якісь суб'єктивні емоції.

00:10:24.674 --> 00:10:26.537
Ми обговорюємо результат.

00:10:26.537 --> 00:10:28.606
Тож на конференціях не було можливості

00:10:28.606 --> 00:10:30.530
розповісти про таке, це було немислимо.

00:10:30.530 --> 00:10:32.606
І я бачив, як вчені з інших лабораторій

00:10:32.606 --> 00:10:34.380
застрягали, і в них не було слів,

00:10:34.380 --> 00:10:35.701
щоб описати свій досвід,

00:10:35.701 --> 00:10:37.056
а їхнє мислення звузилось

00:10:37.056 --> 00:10:38.584
до дуже безпечних шляхів,

00:10:38.584 --> 00:10:40.244
їх дослідження не розкрились сповна,

00:10:40.244 --> 00:10:41.997
і вони почувались жалюгідно.

00:10:41.997 --> 00:10:43.936
Я подумав: ось що ми маємо зараз.

00:10:43.936 --> 00:10:45.957
Я постараюсь зробити свою лабораторію

00:10:45.957 --> 00:10:47.637
якомога більш творчою,

00:10:47.637 --> 00:10:49.827
і якщо інші теж це робитимуть,

00:10:49.827 --> 00:10:52.041
наука поступово ставатиме
все кращою й кращою.

NOTE Paragraph

00:10:52.041 --> 00:10:54.961
Я по-новому глянув на це,

00:10:54.961 --> 00:10:57.300
коли випадково почув,
як Евелін Фокс Келлер

00:10:57.300 --> 00:10:58.658
розповідає про свій досвід

00:10:58.658 --> 00:11:00.349
як жінки в науці.

00:11:00.349 --> 00:11:02.172
Вона запитала:

00:11:02.172 --> 00:11:04.120
"Чому ми не обговорюємо суб'єктивні

00:11:04.120 --> 00:11:06.306
й емоційні сторони наукового пізнання?

00:11:06.306 --> 00:11:10.298
Це не випадково. Це питання цінностей".

00:11:10.298 --> 00:11:12.476
Бачите, наука шукає знання,

00:11:12.476 --> 00:11:14.271
що є об'єктивним й раціональним.

00:11:14.271 --> 00:11:16.469
Це її чудова риса.

00:11:16.469 --> 00:11:18.425
Але існує культурний міф,

00:11:18.425 --> 00:11:19.679
що вчені у своїй роботі,

00:11:19.679 --> 00:11:21.979
у своєму повсякденному
пошуку нового знання,

00:11:21.979 --> 00:11:24.419
теж є цілком об'єктивними
й раціональними,

00:11:24.419 --> 00:11:26.851
як містер Спок.

00:11:26.851 --> 00:11:28.265
І коли ви щось називаєте

00:11:28.265 --> 00:11:30.078
об'єктивним і раціональним,

00:11:30.078 --> 00:11:31.720
з іншого боку, автоматично

00:11:31.720 --> 00:11:33.177
суб'єктивне й емоційне

00:11:33.177 --> 00:11:35.279
вважається ненауковим, антинауковим,

00:11:35.279 --> 00:11:37.250
чи таким, що становить загрозу для науки,

00:11:37.250 --> 00:11:39.061
тож воно не удостоюється уваги.

00:11:39.061 --> 00:11:41.015
І коли я це почув,

00:11:41.015 --> 00:11:43.182
почув, що наука має свою культуру,

00:11:43.182 --> 00:11:44.729
для мене все стало на свої місця,

00:11:44.729 --> 00:11:46.393
бо якщо наука має культуру,

00:11:46.393 --> 00:11:47.649
цю культуру можна змінити,

00:11:47.649 --> 00:11:49.242
і я можу бути агентом змін,

00:11:49.242 --> 00:11:51.954
використовуючи кожну можливість
для змін у науковій культурі.

00:11:51.954 --> 00:11:55.023
Отож, у своєму наступному
виступі на конференції

00:11:55.023 --> 00:11:56.635
я розповів про свої дослідження,

00:11:56.635 --> 00:11:58.147
а потім перейшов до важливості

00:11:58.147 --> 00:12:00.329
суб'єктивних і емоційних
аспектів досліджень,

00:12:00.329 --> 00:12:01.449
як їх слід обговорювати.

00:12:01.449 --> 00:12:02.683
Я дивився на слухачів,

00:12:02.683 --> 00:12:05.043
вони це сприймали холодно.

00:12:05.043 --> 00:12:08.334
Вони не змогли сприйняти мою думку
в контексті конференції,

00:12:08.334 --> 00:12:09.585
на якій паралельно були

00:12:09.585 --> 00:12:11.424
десяток презентацій у PowerPoint.

00:12:11.424 --> 00:12:13.906
Я пробував знов і знов,
конференція за конференцією,

00:12:13.906 --> 00:12:16.279
але безрезультатно.

00:12:16.279 --> 00:12:19.185
Я був у хмарі.

NOTE Paragraph

00:12:19.185 --> 00:12:22.699
І зрештою я вибрався з хмари,

00:12:22.699 --> 00:12:25.510
використовуючи імпровізацію й музику.

00:12:25.510 --> 00:12:28.249
Відтоді, на кожній конференції,
на якій я виступаю,

00:12:28.249 --> 00:12:31.111
я роблю наукову доповідь,
а також інший, окремий виступ,

00:12:31.111 --> 00:12:33.104
під назвою
"Любов і страх в лабораторії",

00:12:33.104 --> 00:12:35.321
я починаю її з пісні

00:12:35.321 --> 00:12:37.893
про найбільший страх вчених,
який полягає в тому,

00:12:37.893 --> 00:12:40.805
що, наполегливо працюючи,

00:12:40.805 --> 00:12:43.147
ми відкриємо щось нове,

00:12:43.147 --> 00:12:46.504
а хтось інший опублікує це раніше за нас.

00:12:46.504 --> 00:12:49.120
Це означає, що нас обійшли,
нас випередили,

00:12:49.120 --> 00:12:52.334
і це породжує жахливі відчуття.

00:12:52.334 --> 00:12:54.547
Це викликає
настороженість у спілкуванні,

00:12:54.547 --> 00:12:55.380
і це прикро,

00:12:55.380 --> 00:12:58.140
бо ми приходимо в науку,
щоб ділитися своїми ідеями,

00:12:58.140 --> 00:12:59.451
вчитись один в одного,

00:12:59.451 --> 00:13:02.940
тож я співаю пісню в стилі блюз,

00:13:05.040 --> 00:13:10.544
(Оплески)

00:13:10.544 --> 00:13:13.767
яка називається "Знов нас обійшли",

00:13:13.767 --> 00:13:16.425
і прошу слухачів підспівувати,

00:13:16.425 --> 00:13:20.405
кажучи: "Співайте: Обійшли, Обійшли".

00:13:20.405 --> 00:13:23.050
Це звучить так: "Обійшли, обійшли!"

00:13:23.050 --> 00:13:24.013
Це звучить так.

NOTE Paragraph

00:13:24.013 --> 00:13:26.232
♪ Мене знов обійшли ♪

NOTE Paragraph

00:13:26.232 --> 00:13:27.975
♪ обійшли, обійшли ♪

NOTE Paragraph

00:13:27.975 --> 00:13:29.253
І далі ми продовжуємо:

NOTE Paragraph

00:13:29.253 --> 00:13:31.298
♪ Мене знов обійшли ♪

NOTE Paragraph

00:13:31.298 --> 00:13:32.584
♪ обійшли, обійшли ♪

NOTE Paragraph

00:13:32.584 --> 00:13:34.479
♪ Мене знов обійшли ♪

NOTE Paragraph

00:13:34.479 --> 00:13:35.785
♪ обійшли, обійшли ♪

NOTE Paragraph

00:13:35.785 --> 00:13:37.568
♪ Мене знов обійшли ♪

NOTE Paragraph

00:13:37.568 --> 00:13:39.207
♪ обійшли, обійшли ♪

NOTE Paragraph

00:13:39.207 --> 00:13:40.875
♪ Мене знов обійшли ♪

NOTE Paragraph

00:13:40.875 --> 00:13:42.637
♪ обійшли, обійшли ♪

NOTE Paragraph

00:13:42.637 --> 00:13:45.912
♪ О мамо, мій біль невимовний ♪

NOTE Paragraph

00:13:45.912 --> 00:13:49.698
♪ небеса, допоможіть мені,
мене знов обійшли ♪

00:13:50.925 --> 00:13:57.316
(Оплески)

NOTE Paragraph

00:13:57.735 --> 00:13:58.965
Дякую.

00:13:58.965 --> 00:14:00.464
Дякую, що підспівували.

NOTE Paragraph

00:14:00.464 --> 00:14:02.548
Тож всі починають сміятись,
вільніше дихати,

00:14:02.548 --> 00:14:04.560
помічають, що навколо них є інші вчені

00:14:04.560 --> 00:14:05.867
з такими ж проблемами,

00:14:05.867 --> 00:14:07.672
і ми починаємо розмову про емоційні

00:14:07.672 --> 00:14:09.522
й суб'єктивні аспекти досліджень.

00:14:09.522 --> 00:14:11.706
Це схоже на подолання суворого табу.

00:14:11.706 --> 00:14:14.505
Нарешті таке можна обговорювати
на науковій конференції.

00:14:14.505 --> 00:14:16.691
Далі вчені формували групи однодумців,

00:14:16.691 --> 00:14:18.301
де вони регулярно зустрічались,

00:14:18.301 --> 00:14:19.930
щоб обговорити емоційні

00:14:19.930 --> 00:14:22.231
й суб'єктивні аспекти наставництва,

00:14:22.231 --> 00:14:23.594
дослідження невідомого;

00:14:23.594 --> 00:14:25.164
і навіть створили курси,

00:14:25.164 --> 00:14:26.839
присвячені дослідницькому процесу,

00:14:26.839 --> 00:14:28.734
співпраці в науковому пошуку,

00:14:28.734 --> 00:14:30.150
і багатьом іншим речам.

NOTE Paragraph

00:14:30.150 --> 00:14:31.484
Тож я хотів би,

00:14:31.484 --> 00:14:34.946
щоб так само,
як кожен вчений знає слово "атом",

00:14:34.946 --> 00:14:36.913
чи що матерія складається з атомів,

00:14:36.913 --> 00:14:38.397
щоб кожен вчений знав слова,

00:14:38.397 --> 00:14:40.741
такі як "хмара", принцип "так, і",

00:14:40.741 --> 00:14:43.820
й тоді наука стане значно більш творчою,

00:14:43.820 --> 00:14:46.824
принесе нам значно більше
несподіваних відкриттів,

00:14:46.824 --> 00:14:49.360
для загального блага усіх нас,

00:14:49.360 --> 00:14:51.576
і разом з цим наука стане
значно веселішою.

00:14:51.576 --> 00:14:54.166
Я хотів би, щоб ви пам'ятали:

00:14:54.166 --> 00:14:56.862
коли наступного разу
зіткнетеся з проблемою

00:14:56.862 --> 00:14:58.588
в роботі чи в особистому житті,

00:14:58.588 --> 00:15:01.180
яку не знаєте, як вирішити,

00:15:01.180 --> 00:15:03.056
є слово, яке вам допоможе –

00:15:03.056 --> 00:15:04.233
хмара.

00:15:04.233 --> 00:15:05.766
Ви можете пройти крізь хмару

00:15:05.766 --> 00:15:07.174
не самі, а разом з кимось,

00:15:07.174 --> 00:15:09.212
хто є для вас джерелом підтримки,

00:15:09.212 --> 00:15:11.260
і казатиме "так, і", чуючи ваші ідеї,

00:15:11.260 --> 00:15:13.577
допомагаючи вам сказати "так, і"
власним ідеям,

00:15:13.577 --> 00:15:15.464
і це підвищуватиме ваш шанс,

00:15:15.464 --> 00:15:17.190
пробираючись крізь хмару,

00:15:17.190 --> 00:15:18.688
відчути ту умиротвореність,

00:15:18.688 --> 00:15:20.491
коли вам майне перший здогад,

00:15:20.491 --> 00:15:23.741
перший проблиск
вашого несподіваного відкриття,

00:15:23.741 --> 00:15:26.465
вашого С.

NOTE Paragraph

00:15:26.465 --> 00:15:28.785
Дякую.

NOTE Paragraph

00:15:28.785 --> 00:15:32.785
(Оплески)