Я провела останні 38 років,
стараючись бути непомітною.

Я - редактор.

Я працюю в Нью-Йоркері,

і бути редактором Нью-Йоркера -
це наче бути захисником

у Головній бейсбольній лізі:

кожен маленький рух 
перед очима критиків.

Не дай Боже зробити помилку.

Хочу прояснити: редактори не вибирають,
що потрапляє у журнал.

Ми працюємо на рівні речення,

можливо, параграфу чи

слова, коми.

Наша справа - в деталях.

Ми ставимо діакрези, двокрапки,
над літерою ї в "naïve".

Ми накладаємо фірмовий стиль.

Кожна публікація має фірмовий стиль.

У Нью-Йоркера він особливо вирізняється.

Буває, нас навіть дражнять за наш стиль.

Уявіть - ми досі пишемо
"teen-ager" через дефіс,

наче це слово недавно придумали.

Але ви бачите цей дефіс у "teen-ager".

І цей діакрезис у "coöperate",

і ви розумієте, що читаєте саме
Нью-Йоркер.

Редагування в Нью-Йоркері -
це механічний процес.

Також існує пов'язана роль - 
консультативна правка

або погодження сторінки.

Якщо редагування - механічне,

то консультативна правка більш
інтерпретаційна.

Ми даємо рекомендації автору 
через редактора,

щоб покращити наголос в реченні,

або вказуємо на випадкові повтори

і надаємо переконливі альтернативи.

Наша ціль - помогти автору
виглядати добре.

Зауважте, що ми даємо наші правки
не автору напряму,

а головному редактору.

Це часто створює динаміку
хорошого/поганого поліцейського,

в якій редактор - я вживаю цей 
термін як збірний -

буде незмінно поганим поліцейським.

Якщо ми добре робимо свою роботу - 
ми невидимі,

але як тільки ми зробимо помилку,

всі одразу про нас згадують.

Ось недавні помилки, 
в яких нас звинуватили.

"Минулого вівторка, Сара Пейлін,
що за часів до-Трампа була втіленням

популістичного не-знання 
в партії Республіканців,

розхвалювала Трампа".

"Де ж легендарні редактори
Нью-Йоркера?" - писав читач.

"Хіба автор не мав на увазі
'know-nothingism' (нічого-незнання)

Ой.

Цій помилці немає виправдання.

Але мені подобається - "no-nothingism".

Це може бути місцевий 
американський термін для "нігілізм".

(Сміх)

Ось, інший читач цитує 
абзац із журналу:

"Рубі було сімдесят шість, але вона 
зберегла свою владну поставу;

лише її непряма хода приховувала її вік".

Він додав:

"Я певен, хоч хтось в Нью-Йоркері
знає значення слова 'belied',

і це протилежно до того,
як воно було вжите в цьому реченні.

Нужбо, зберіться!"

Belie: давати хибне враження.

Потрібне слово - 'betrayed' 
(зраджувати, видавати).

Е.Б. Вайт якось написав 
про коми в Нью-Йоркері:

"Вони вилітають із точністю
ножів, що окреслюють тіло".

(Сміх)

І це правда, ми отримуємо 
більше скарг на коми.

"Там дійсно потрібно дві коми 
в 'Бульвар Мартіна Лютера Кінга, Мол.,'?"

Можливо на знаку і немає, але так,
це стиль Нью-Йоркера для "Jr." (Мол.)

Один дотепник написав:

"Будь ласка, чи не могли б ви вигнати, 
або хоча б приборкати,

того пунктуаційного маніяка,
у вашому редакційному штаті?"

(Сміх)

Ну що ж.

В цьому випадку, ці коми були 
правильно розміщені,

за виключенням тієї,

що між "маніяк" та "у".

(Сміх)

Хоча якщо ми маємо коми
навколо "або хоча б приборкати",

ми можемо замінити їх, 
використавши тире:

"...--або хоча б приборкати--"

Ідеально.

(Оплески)

Також було це:

"Люблю вас, люблю ваш журнал,

але чи не могли б ви, будь ласка,
перестати писати великі числа словами?"

"два з половиною мільйони"

Ні.

(Сміх)

Останній крик душі
від прибічника граматики:

"Ті довгі волокнисті штуки називаються
голосові зв'язки, а не зав'язки".

Обурений читач додав,

"Я впевнений, що я не перший,

хто пише вам про цю кричущу
редакційну помилку,

але я також впевнений, 
що не буду останнім.

Фу!"

(Сміх)

Колись я любила отримувати пошту.

Існує пакт між письменниками
та редакторами.

Редактор ніколи не видасть автора,

ніколи не оприлюднить погані шутки,
які потрібно було вирізати,

або історії, які були надто довгі.

Хороший редактор врятує 
автора від лишнього.

Коректори теж мають свій код:

ми не оголошуємо наші недогляди.

Я відчуваю себе нелояльною, 
говорячи про них тут,

тож погляньмо на те,
що ми робимо правильно.

Якимось чином я заробила
репутацію через строгість.

Але я працюю із авторами, які знають
як знайти спільну мову зі мною.

Я знаю Іена Фрейзера, або "Сенді",
з початку 80-х.

І він один із моїх улюблених,

навіть якщо він часом пише речення,

яке змусить коректора задуматись.

Ось одне із історії 
про Стейтен Айленд

після урагану Сенді:

"Пірс, який був зламаний посередині
і втратив свою другу половину,

нахилився до води,

арматура та труби з його опори
тягнулись уперед,

як коли відкриваєш коробку вузької лапші
й вона висковзує назовні".

(Сміх)

Це ніколи б не пройшло повз
граматика у давноминулі часи.

Але що я могла зробити?

Технічно, "як" повинно бути "наче",

але це звучить безглуздо,

наче автор збирався взятись 
за довге Гомерівське порівняння -

"наче відкриваєш коробку вузької лапші".

(Сміх)

Я вирішила, що ураган вже дарував 
Сенді поетичну справедливість

і залишила речення як є.

(Сміх)

Зазвичай, якщо я вважаю, що щось не так,

то узгоджую це тричі.

І сказала це Сенді не так давно,
в момент відвертості, і він перепитав:

"Лише три?"

Так що він навчився втримуватися.

Нещодавно він написав статтю
для "Новин міста",

це розділ на
головній сторінці

з короткими уривками заголовків,
що варіюють від виставки

у музеї Метрополітен,

до введення пакетиків для 
собачок у Франції.

Сенді написав про
повернення до Бронксу

судді Верховного Суду Соні Сотомайор.

І там було три речі, 
з якими я не погодилась.

Перше, питання по стилістиці.

Суддя була одягнута в чорне,
і Сенді написав:

"Її лице та руки виділялись,
як на старій, дуже темній картині".

Так, на відміну від урагану,

із цим "як", автор
не мав відмовки

про опис збитків від урагану.

"Like" ("Як") у цьому реченні - прийменник, 
а прийменник вимагає додатку,

тобто іменника.

Це "like"повинно було бути "as".

"Наче на старій, дуже темній картині".

Друге, питання по правопису.

Автор цитував когось із 
помічників судді:

"Ще хвилинку.

Ми підключаємо до судді мік".

Мік?

Індустрія музики називає 
мікрофон - "mic",

тому що так пишуть на обладнанні.

Але вживати як дієслово, 
ще й з таким написанням?

І мене бентежила думка, що
слово "mic'ed"

потрапить до журналу 
під моїм наглядом.

(Сміх)

Коротка форма Нью-Йоркера для
слова "мікрофон" - "mike".

Останнє питання - щодо граматики
і правильного вживання,

коли прийменник залежить 
від числа і роду

іменника, від якого походить.

Кожен, хто був поблизу, 
затримав їхнє дихання

Займенник "their" (їхній) - множина,
а "everyone", його попередник - у однині.

Ви б ніколи не сказали:
"Everyone were there". 
(Кожен були там).

Everyone was there. Everyone is here.
Кожен був там. Кожен є тут.

Але люди говорять так постійно
"Everyone held their breath"

Щоб надати цьому законності

коректори називають 
"the singular 'their,'" - 'their' для однини.

Ніби назвавши це одниною,
воно перестає бути множиною.

(Сміх)

Моя робота - видаляти такі 
речі, побачивши їх в тексті.

Я не могла зробити:
"Everyone held her breath," 
"Кожен затримав її дихання",

або "Everyone held his breath,"
"Кожен затримав його дихання",

або "Everyone held his or her breath." 
"Кожен затримав її або його дихання".

Що б я не радила, 
повинно зливатись.

Я спитала, через редактора,

чи автор погодиться поміняти його

на "All in the vicinity
held their breath,"
"Усі затримали своє дихання".

Тут число погоджене.

Ні.

Я спробувала знову: "All those present
held their breath?"
"Усі там присутні затримали своє дихання".

Я думала, це звучить більш юридично.

Але редактор вказала,

що ми не можемо мати повтор 
"present" and "presence"
("присутні" та "присутність").

у одному реченні.

Коли повернулась остання редакція,

автор змінив "as" на "like"
("як" на "наче"),

і "miked" на "mic'ed."

Але у "Everyone held their breath,"
він наполіг.

Два з трьох - вже непогано

У тому ж випуску,

у статті про пакетики для собак у Франції,

француз безпричинно 
використав Ф-слово.

Мені цікаво, коли прийде пошта,

що буде образливішим для читачів.

(Сміх)

Дякую.

(Овації)