WEBVTT 00:00:06.713 --> 00:00:10.030 Уявіть собі поліцейський відділок, де десятьох свідків 00:00:10.030 --> 00:00:15.631 просять впізнати грабіжника банку, якого вони бачили під час втечі з місця злочину. 00:00:15.631 --> 00:00:18.274 Якщо шість із них виберуть ту ж людину, 00:00:18.274 --> 00:00:21.204 то є велика ймовірність, що це справжній злочинець, 00:00:21.204 --> 00:00:23.015 а якщо всі десять виберуть одного, 00:00:23.015 --> 00:00:25.209 ви, ймовірно, подумаєте що це залізний доказ - 00:00:25.209 --> 00:00:27.255 і помилитеся. 00:00:27.255 --> 00:00:29.728 Для більшості з нас це звучить дивно. 00:00:29.728 --> 00:00:34.693 Адже більшість людей із нашого суспільства сподівається на більшість та одностайність - 00:00:34.693 --> 00:00:35.693 чи це політика, 00:00:35.693 --> 00:00:36.693 бізнес 00:00:36.693 --> 00:00:37.751 чи розваги. 00:00:37.751 --> 00:00:42.030 Природно думати, що одностайність - це хороша річ. 00:00:42.030 --> 00:00:44.863 І до певного моменту саме так і є. 00:00:44.863 --> 00:00:48.986 Та іноді що ближче ви до загального схвалення, 00:00:48.986 --> 00:00:52.590 то менш надійним буде результат. 00:00:52.590 --> 00:00:56.032 Це зветься парадоксом одностайності. 00:00:56.032 --> 00:00:58.347 Щоб зрозуміти цей очевидний парадокс, 00:00:58.347 --> 00:01:01.894 треба проаналізувати загальний рівень невпевненості 00:01:01.894 --> 00:01:05.783 у тій ситуації, з якою ви маєте справу. 00:01:05.783 --> 00:01:09.936 Якби ми, наприклад, попросили свідків показати в цьому ряду яблуко, 00:01:09.936 --> 00:01:13.389 нас би не здивувало одностайне рішення. 00:01:13.389 --> 00:01:17.500 Та у випадках, коли ми очікуємо на певну природну розбіжність, 00:01:17.500 --> 00:01:21.334 ми також маємо чекати й різноманітного розподілу результатів. 00:01:21.334 --> 00:01:23.460 Якби ви підкидували монетку тисячу разів, 00:01:23.460 --> 00:01:28.156 то сподівалися б отримати тисячу орлів десь приблизно у 50% спроб. 00:01:28.156 --> 00:01:31.541 Та якщо ваш результат став би наближатись до 100% орлів, 00:01:31.541 --> 00:01:34.177 ви б запідозрили, що щось не так, 00:01:34.177 --> 00:01:35.972 не з тим як ви кидаєте, 00:01:35.972 --> 00:01:39.001 а з самою монеткою. 00:01:39.001 --> 00:01:43.806 Звичайно, підозрюваного не вибирають навмання, 00:01:43.806 --> 00:01:48.339 але вибір усе одно не такий однозначний, як у випадку з яблуками та бананами. 00:01:48.339 --> 00:01:54.203 В 1994 дослідження показало, що 48% свідків 00:01:54.203 --> 00:01:56.967 мають схильність вибирати неправильну особу в ряді, 00:01:56.967 --> 00:02:00.312 навіть коли більшість впевнена у своєму виборі. 00:02:00.312 --> 00:02:03.788 Спогади, які залишилися в вас після одного-двох поглядів - не надійні, 00:02:03.788 --> 00:02:07.204 і ми часто переоцінюємо власну точність. 00:02:07.204 --> 00:02:08.164 Якщо знаєш про все це, 00:02:08.164 --> 00:02:12.093 ситуація, коли люди одноголосно впізнають винуватця починає здаватися 00:02:12.093 --> 00:02:14.705 систематичною помилкою 00:02:14.705 --> 00:02:17.024 або неправильним підбором людей для впізнання. 00:02:17.024 --> 00:02:21.013 А систематичні помилки не з'являються у людських судженнях ні з того ні з сього. 00:02:21.013 --> 00:02:23.364 З 1993 по 2008 00:02:23.364 --> 00:02:28.835 той же взірець жіночої ДНК знайшли в численних місцях злочинів у Європі, 00:02:28.835 --> 00:02:34.433 в яких звинувачували невловимого вбивцю, так званого фантома з Гайльбронна. 00:02:34.433 --> 00:02:40.233 Але взірці ДНК постійно сходилися тому, що були неправильні. 00:02:40.233 --> 00:02:43.963 Виявилось, що ватні тампони, якими брали зразки ДНК, 00:02:43.963 --> 00:02:50.045 випадково забруднила жінка, яка працювала на фабриці тампонів. 00:02:50.045 --> 00:02:54.194 В інших випадках систематичні помилки виникають через умисний обман, 00:02:54.194 --> 00:02:59.218 як-от президентський референдум, проведений Саддамом Гуссейном в 2002, 00:02:59.218 --> 00:03:06.368 який засвідчував стовідсоткову явку зі стовідсотковою перемогою 00:03:06.368 --> 00:03:09.456 і переобрання на ще один 7-річний термін. 00:03:09.456 --> 00:03:10.839 З цього погляду 00:03:10.839 --> 00:03:15.121 парадокс одностайності не є парадоксальним. 00:03:15.121 --> 00:03:18.244 Спільна згода досі є теоретично ідеальною, 00:03:18.244 --> 00:03:23.588 особливо у випадках, коли очікується низька ймовірність несходжень та невпевненості, 00:03:23.588 --> 00:03:24.557 та на практиці, 00:03:24.557 --> 00:03:29.058 в ситуаціях, коли повна згода досить неправдоподібна, 00:03:29.058 --> 00:03:34.180 на систему, скоріш за все, впливає якийсь прихований фактор. 00:03:34.180 --> 00:03:37.018 Хоча ми всі прагнемо до гармонії та згоди, 00:03:37.018 --> 00:03:42.159 в багатьох ситуаціях помилка та розбіжності природні. 00:03:42.159 --> 00:03:44.662 Ідеальний результат видається занадто гарним, щоб бути правдивим, 00:03:44.662 --> 00:03:47.742 саме так, ймовірно, і є.