Я маю туристичний бізнес
та будую мир,

але починав я не з цього.

Коли мені було сім років,
я побачив по телевізору,

як люди жбурляють каміння.

Я думав, що це дуже весело.

Отже, я виходив на вулицю
і жбурлявся камінням.

Я не розумів, що маю жбурляти його
в автомобілі ізраїльтян.

Замість цього, каміння летіло
в машини моїх сусідів. (Сміх)

Вони не були в захваті
від мого патріотизму.

На цьому фото я разом зі своїм братом.

Тут я маленький.
Я знаю, що ви думаєте:

"Ти дуже милий, що, чорт забирай,
з тобою сталося?"

Мого старшого брата

арештували, коли йому було 18.

Його відправили до в'язниці
через те, що він жбурляв каміння.

Його побили, коли він відмовився
зізнаватися у тому, що кидався камінням.

В результаті цього, він отримав
пошкодження внутрішніх

органів і помер незадовго після
того, як його звільнили.

Я був розлючений, мені було гірко,

і я хотів помститися.

Усе змінилося, коли мені виповнилося 18.

Я вирішив, що мені потрібно знати іврит,
щоб отримати роботу.

І коли я почав його вчити,
я вперше познайомився

з євреями, які не були солдатами.

Нас поєднали різні дрібнички, такі як,
наприклад, моя любов до музики "кантрі",

що є досить дивним для палестинця.

Але саме тоді я зрозумів,
що між нами стоїть стіна люті,

ненависті та невігластва,
яка розділяє нас.

Я подумав: неважливо,
що трапилося зі мною.

Важливо те, як я з цим упораюсь.

І відтоді я вирішив 
присвятити своє життя

усуненню стін, які розділяють людей.

Я робив це багатьма способами.

Туризм - один з них.
А також за допомогою ЗМІ та освіти.

Вам напевно цікаво, як
туризм може розв'язати проблему?

Чи може він усунути стіни? Так.

Туризм - це найкращий спосіб
зруйнувати ці стіни,

створити раціональний шлях
спілкування між людьми

та побудувати між ними 
дружні взаємовідносини.

У 2009 я, разом з двома

друзями-ізраїльтянами,
заснував "Мейді Турз",

соціальне підприємство, мета якого
об'єднати людей.

В Єрусалимі ми створили

ось таку модель: у нас
є два гіди -

один ізраїльтянин, інший - палестинець.
Вони проводять екскурсії разом,

розповідають про історію, факти,
археологію та конфлікт

з абсолютно різних точок зору.

Я пам'ятаю, як проводив екскурсію
разом із другом на ім'я Кобі

для єврейської громади з Чикаго.
Екскурсія була в Єрусалимі.

Ми привезли їх до палестинського
табору біженців,

і там ми чудово пообідали.

До речі, це моя мама. Вона класна.

А це палестинська страва,
яка називається "маклюбе".

Означає "догори дном".

Цю страву готують з рису та курчати
і перевертають догори дном.

Це найкраща в світі їжа.

Ми їли разом.

Потім ми грали на інструментах
і танцювали танець живота.

Усі разом - палестинці і ізраїльтяни.

Якщо ви не вмієте танцювати танець
живота, я вас потім навчу.

А коли ми прощалися,

плакали усі, тому що
не хотіли розлучатися.

Минуло три роки,
але ці відносини збереглися.

Уявіть разом зі мною,
якби мільярд людей,

які подорожують світом,
подорожували б таким чином,

і спілкувалися з людьми,

а не просто фотографували людей

та їхню культуру з вікна автобусу,
який возить туди-сюди,

з готелю в готель.

Я пригадую, як мусульманська
група з Великобританії

відвідала дім ортодоксальної
єврейської родини,

де вони вперше зустріли шабат,

їли разом єврейську страву -
тушкований хамін,

і у процесі спілкування зрозуміли,

що сто років тому,
їхні родини вийшли

з одного і того ж самого місця
у Північній Африці.

Це не фото для вашої сторінки у Фейсбуці.

Це не туризм катастроф.

Це подорожі майбутнього,

і я запрошую вас приєднатися до мене,
щоб змінити ваші подорожі.

Сьогодні ми подорожуємо по всьому світу,

від Ірландії до Туреччини,

і плануємо змінити світ.

Дякую.

(Оплески)