1
00:00:00,996 --> 00:00:03,073
Сьогодні я хочу спробувати довести вам,

2
00:00:03,073 --> 00:00:07,699
що запрошення коханої людини, друга
чи навіть незнайомця

3
00:00:07,699 --> 00:00:10,130
на запис особливого інтерв'ю

4
00:00:10,130 --> 00:00:14,536
може виявитись одним із 
найважливіших моментів життя цієї людини

5
00:00:14,536 --> 00:00:17,481
та вашого життя також.

6
00:00:17,481 --> 00:00:20,825
У свої 22 роки
мені вже вдалося знайти своє покликання,

7
00:00:20,825 --> 00:00:23,285
коли я захопився створенням радіоісторій.

8
00:00:23,285 --> 00:00:25,719
Приблизно в той самий час

9
00:00:25,719 --> 00:00:30,688
з'ясувалось, що мій тато,
з яким я був дуже близьким, був геєм.

10
00:00:30,688 --> 00:00:32,990
Я був шокований.

11
00:00:32,990 --> 00:00:35,498
Ми були дуже дружньою родиною,

12
00:00:35,498 --> 00:00:37,889
тож це мене приголомшило.

13
00:00:37,889 --> 00:00:40,234
Колись в одній з наших розмов

14
00:00:40,234 --> 00:00:42,904
тато згадав про заворушення в Стоунволлі.

15
00:00:42,904 --> 00:00:46,178
Він розказав мені про одну ніч 1969 року,

16
00:00:46,178 --> 00:00:48,883
коли група молодих темношкірих 
та латиноамериканських гомосексуалістів

17
00:00:48,883 --> 00:00:52,529
відбивалась від поліції
в гей-барі на Мангеттені,

18
00:00:52,529 --> 00:00:54,549
що мав назву "Стоунвол-Інн",

19
00:00:54,549 --> 00:00:58,078
і як саме ті події надихнули 
сучасний рух за права секс-меншин.

20
00:00:58,078 --> 00:01:01,417
Це була дивовижна історія,
що дуже мене зацікавила.

21
00:01:01,417 --> 00:01:05,628
Тож я вирішив прихопити свій диктофон
та дізнатися більше про ті події.

22
00:01:05,628 --> 00:01:09,804
Разом із молодим архіваріусом
Майклом Шеркером

23
00:01:09,804 --> 00:01:12,381
ми відшукали кожного з тих,

24
00:01:12,381 --> 00:01:15,822
хто був у "Стоунволл-Інн" тієї ночі.

25
00:01:15,822 --> 00:01:17,814
Записуючи ті інтерв'ю,

26
00:01:17,814 --> 00:01:20,043
я усвідомив, як мікрофон
відчиняє мені двері

27
00:01:20,043 --> 00:01:22,779
туди, куди я б ніколи не пішов,

28
00:01:22,779 --> 00:01:26,912
і надає можливість спілкуватись з людьми,
з якими я б ніколи не поговорив.

29
00:01:26,912 --> 00:01:28,754
У мене була нагода познайомитись

30
00:01:28,754 --> 00:01:32,648
з найдивовижнішими,
найшаленішими та наймужнішими людьми,

31
00:01:32,648 --> 00:01:34,830
яких я тільки зустрічав.

32
00:01:34,830 --> 00:01:36,934
Це вперше історію про Стоунволл

33
00:01:36,934 --> 00:01:38,986
було розказано на національному рівні.

34
00:01:38,986 --> 00:01:41,239
Я присвятив ту програму своєму батьку,

35
00:01:41,249 --> 00:01:48,175
це змінило наші з ним стосунки,
і це змінило моє життя.

36
00:01:48,181 --> 00:01:51,617
У наступні 15 років
я випустив багато документальних програм,

37
00:01:51,617 --> 00:01:55,681
і коли я піднімав завісу перед людьми,
які рідко з'являлись в медійному світі,

38
00:01:55,681 --> 00:01:57,260
я знову і знову

39
00:01:57,260 --> 00:01:59,860
бачив, як така проста річ
як інтерв'ю,

40
00:01:59,860 --> 00:02:02,020
може cтільки значити для людей,

41
00:02:02,020 --> 00:02:05,711
особливо для тих, кому казали,
що їхні історії не важливі.

42
00:02:05,711 --> 00:02:08,080
Я бачив, як люди випростували спини,

43
00:02:08,080 --> 00:02:10,866
коли починали говорити в мікрофон.

44
00:02:10,866 --> 00:02:15,371
В 1998 вийшов мій документальний випуск
про останні дешеві хостели

45
00:02:15,371 --> 00:02:17,762
в районі Бовері на Мангеттені.

46
00:02:17,762 --> 00:02:20,432
Чоловіки зупинялись в тих
хостелах на десятиліття.

47
00:02:20,432 --> 00:02:22,824
Вони жили в "боксах"
завбільшки з камеру у в'язниці,

48
00:02:22,824 --> 00:02:24,124
обтягнутих дротяною сіткою,

49
00:02:24,124 --> 00:02:27,088
тож було неможливо перейти 
з однієї кімнати до іншої.

50
00:02:27,088 --> 00:02:31,067
Пізніше я написав книжку про тих чоловіків
разом із фотографом Гарві Вонґом.

51
00:02:31,067 --> 00:02:35,491
Я пам'ятаю, як зайшов у той хостел
з чернеткою своєї книжки

52
00:02:35,491 --> 00:02:38,079
і показав одному з хлопців 
сторінку звідти.

53
00:02:38,079 --> 00:02:40,354
Він мовчки стояв, здивовано 
вдивляючись у книжку,

54
00:02:40,354 --> 00:02:42,653
а потім вихопив її з моїх рук

55
00:02:42,653 --> 00:02:46,136
і побіг по довгому вузькому коридору,

56
00:02:46,136 --> 00:02:47,645
тримаючи книжку над головою,

57
00:02:47,645 --> 00:02:52,010
і кричав: "Я існую! Я існую!"

58
00:02:52,010 --> 00:02:56,863
(Оплески)

59
00:02:56,863 --> 00:03:00,694
Вигук "Я існую" згодом 
став бойовим кличем StoryCorps,

60
00:03:00,694 --> 00:03:04,270
тієї божевільної ідеї, яку я виношував
десятиліттями.

61
00:03:04,270 --> 00:03:06,499
Задум був такий: взяти документальну 
роботу

62
00:03:06,499 --> 00:03:08,356
та перевернути її з ніг на голову.

63
00:03:08,356 --> 00:03:10,610
Зазвичай документальні випуски були

64
00:03:10,610 --> 00:03:14,696
записами інтерв'ю, що створювались
як мистецькі чи розважальні програми,

65
00:03:14,696 --> 00:03:18,944
або ж це були навчальні програми 
для широкого загалу,

66
00:03:18,944 --> 00:03:20,325
та я хотів чогось іншого,

67
00:03:20,325 --> 00:03:23,473
щоб саме інтерв'ю
було головною метою такої роботи.

68
00:03:23,473 --> 00:03:26,445
Я також хотів з'ясувати, чи здатні ми дати 
багатьом людям шанс

69
00:03:26,445 --> 00:03:29,069
бути почутими в такий спосіб.

70
00:03:29,069 --> 00:03:32,119
Тож на Центральному вокзалі Нью-Йорка
11 років тому

71
00:03:32,119 --> 00:03:36,492
ми поставили кабіну, куди кожен міг 
прийти, щоб вшанувати інших,

72
00:03:36,492 --> 00:03:39,503
записавши з ними інтерв'ю про їхнє життя.

73
00:03:39,503 --> 00:03:43,334
Біля кабіни вас зустрічав модератор,
який проводив вас усередину.

74
00:03:43,334 --> 00:03:45,911
І ось ви сидите навпроти, скажімо, 
вашого діда

75
00:03:45,911 --> 00:03:48,953
і цілу годину слухаєте та говорите.

76
00:03:48,953 --> 00:03:52,645
Багато хто сприймав це як 
останню розмову, мовляв,

77
00:03:52,645 --> 00:03:55,640
що б я спитав чи сказав би цій людині,

78
00:03:55,640 --> 00:03:57,916
яка стільки для мене значить?

79
00:03:57,916 --> 00:04:01,203
У кінці інтерв'ю ви отримували 
копію запису,

80
00:04:01,203 --> 00:04:03,861
а ще одну копію направляли
в Американський етнографічний центр

81
00:04:03,861 --> 00:04:06,119
до бібліотеки Конгресу.

82
00:04:06,119 --> 00:04:10,175
Щоб ваші пра-пра-правнуки змогли
колись дізнатись більше про вашого дідуся,

83
00:04:10,175 --> 00:04:12,368
почувши його голос і його історію.

84
00:04:13,548 --> 00:04:16,705
Отже, ми відкрили цю кабіну в 
одному з найбільш жвавих місць світу

85
00:04:16,705 --> 00:04:20,188
і запросили усіх охочих записувати 
неймовірні бесіди

86
00:04:20,188 --> 00:04:21,419
з іншими людьми.

87
00:04:21,419 --> 00:04:26,225
Я не мав жодного уявлення, як це спрацює, 
та з самого початку це був успіх.

88
00:04:26,225 --> 00:04:29,104
Люди сприняли цей експеримент
з надзвичайним інтересом,

89
00:04:29,104 --> 00:04:32,471
і в кабіні почались дивовижні розмови.

90
00:04:32,471 --> 00:04:35,002
Я хочу відтворити уривок із запису

91
00:04:35,002 --> 00:04:38,763
одного жвавого інтерв'ю в тій самій
кабіні на Центральному вокзалі.

92
00:04:38,763 --> 00:04:43,291
12-ти річний Джошуа Літтман
бере інтерв'ю у своєї мами Сари.

93
00:04:43,291 --> 00:04:45,497
У Джоша - синдром Асперґера.

94
00:04:45,497 --> 00:04:48,562
Як ви знаєте, діти з синдромом Асперґера
надзвичайно розумні,

95
00:04:48,562 --> 00:04:50,721
та в суспільстві їм доводиться нелегко.

96
00:04:50,721 --> 00:04:52,370
Такі люди, як правило, мають якусь 
пристрасть.

97
00:04:52,370 --> 00:04:54,576
У випадку Джоша це були тварини.

98
00:04:54,576 --> 00:04:57,199
Отже, Джош говорить зі своєю мамою Сарою

99
00:04:57,199 --> 00:05:00,499
на Центральному вокзалі 9 років тому.

100
00:05:00,499 --> 00:05:02,776
(Відео) Джош Літтман:
За шкалою від 1 до 10,

101
00:05:02,776 --> 00:05:05,758
як ти вважаєш, змінилось би наше життя
без тварин?

102
00:05:05,758 --> 00:05:08,565
Сара Літтман: Я думаю, що без
тварин, це було б 8,

103
00:05:08,565 --> 00:05:10,699
адже з ними життя набагато приємніше.


104
00:05:10,699 --> 00:05:13,898
ДЛ: Що б іще змінилось би в нашому житті
без тварин?

105
00:05:13,898 --> 00:05:16,617
СЛ: Я змогла б обійтись без 
тарганів та змій.

106
00:05:16,617 --> 00:05:19,518
ДЛ: Ну, я не проти змій, 
якщо вони не отруйні,

107
00:05:19,518 --> 00:05:20,919
або якщо вони тебе не душать,
чи ще щось.

108
00:05:20,919 --> 00:05:22,778
СЛ: Так, я не велика шанувальниця змій.

109
00:05:22,778 --> 00:05:25,288
ДЛ: А таргани - це просто комашка,
яку ми любимо ненавидіти.

110
00:05:25,288 --> 00:05:26,821
СЛ: Так, це правда.

111
00:05:26,821 --> 00:05:29,955
ДЛ: Тобі коли-небудь приходила думка, 
що ти не справишся з дитиною?

112
00:05:29,955 --> 00:05:33,345
СЛ: Я пам'ятаю, коли ти був маленьким,
в тебе були дуже сильні кольки,

113
00:05:33,345 --> 00:05:34,948
ти лише плакав і плакав.

114
00:05:34,948 --> 00:05:38,105
ДЛ: Що таке кольки?
СЛ: Це коли в тебе болів животик,

115
00:05:38,105 --> 00:05:40,590
і ти міг кричати 4 години поспіль.

116
00:05:40,590 --> 00:05:42,563
ДЛ: Ще голосніше за Емі?

117
00:05:42,563 --> 00:05:45,907
СЛ: Ти був досить голосним, 
та Емі верещала більше.

118
00:05:45,907 --> 00:05:49,111
ДЛ: Мені здається, що всі більше 
люблять Емі,

119
00:05:49,111 --> 00:05:51,781
наче вона маленький ідеальний ангелочок.

120
00:05:51,781 --> 00:05:55,644
СЛ: Ну, мені зрозуміло, чому ти думаєш, 
що Емі люблять більше,

121
00:05:55,644 --> 00:05:58,483
і я не маю на увазі, що це через твою 
хворобу - синдром Асперґера,

122
00:05:58,483 --> 00:06:01,487
просто з Емі легше дружити,

123
00:06:01,487 --> 00:06:03,902
тоді як з тобою - важче,

124
00:06:03,902 --> 00:06:07,942
проте коли люди знайомляться з тобою ближче,
вони неймовірно тебе люблять.

125
00:06:07,942 --> 00:06:10,357
ДЛ: Як Бен, Ерік чи Карлос?
СЛ: Так.

126
00:06:10,357 --> 00:06:14,838
ДЛ: Тобто щодо друзів, я беру якістю,
а не кількістю? (Сміх)

127
00:06:14,838 --> 00:06:17,119
СЛ: Не судитиму щодо якості,
та я думаю ...

128
00:06:17,119 --> 00:06:20,887
ДЛ: Я маю на увазі, що от, наприклад, Емі
любила Клавдію, а потім ненавиділа Клавдію

129
00:06:20,887 --> 00:06:22,914
потім знову любила Клавдію, 
потім знову ненавиділа.

130
00:06:22,914 --> 00:06:24,802
СЛ: Дівчата так іноді роблять, любий.

131
00:06:24,802 --> 00:06:28,134
Найважливіше те, що в тебе є
кілька дуже добрих друзів,

132
00:06:28,134 --> 00:06:30,160
і це дійсно те, що тобі потрібно в житті.

133
00:06:30,160 --> 00:06:34,409
ДЛ: Чи став я тим сином, про якого ти 
мріяла?

134
00:06:34,409 --> 00:06:37,311
Чи виправдав я твої сподівання?

135
00:06:37,311 --> 00:06:40,074
СЛ: Ти виправдав усі мої сподівання, любий.

136
00:06:40,074 --> 00:06:44,834
Звісно, ми всі по-своєму уявляємо, якими
мають бути наші діти,

137
00:06:44,834 --> 00:06:48,727
проте завдяки тобі я дуже виросла
як матір.

138
00:06:48,727 --> 00:06:50,888
ДЛ: Ну, народивши мене, ти і стала матір'ю.

139
00:06:50,888 --> 00:06:54,375
СЛ: Народивши тебе, я стала матір'ю -
це ти добре підмітив. (Сміх)

140
00:06:54,375 --> 00:06:56,199
Та через те, що ти мислиш не так,

141
00:06:56,199 --> 00:06:59,102
як пишуть в книжках для батьків,

142
00:06:59,102 --> 00:07:02,562
я мусила вчитись мислити нестандартно
разом з тобою,

143
00:07:02,562 --> 00:07:07,368
я стала набагато винахідливішою
і як матір, і як особистість,

144
00:07:07,368 --> 00:07:09,036
і я завжди буду вдячна тобі за це.

145
00:07:09,036 --> 00:07:10,966
ДЛ: І це допомогло тобі, 
коли народилась Емі?

146
00:07:10,966 --> 00:07:15,800
СЛ: Це допомогло мені, коли народилась Емі, 
але ти надзвичайно особливий для мене,

147
00:07:15,800 --> 00:07:19,163
і мені дуже пощастило, що ти мій син.

148
00:07:19,163 --> 00:07:25,810
(Оплески)

149
00:07:26,980 --> 00:07:29,287
Девід Ісей: Коли ця історія
прозвучала по радіо,

150
00:07:29,287 --> 00:07:31,051
Джош отримав сотні листів,

151
00:07:31,051 --> 00:07:33,373
в яких писало, яка
він чудова дитина.

152
00:07:33,373 --> 00:07:35,602
Його матір Сара збирала всі ті листи,

153
00:07:35,602 --> 00:07:39,648
і коли Джоша забирали зі школи,
вони разом їх читали.

154
00:07:39,648 --> 00:07:41,915
І я хочу висловити вдячність
двом моїм героям,

155
00:07:41,915 --> 00:07:43,218
які сьогодні разом з нами.

156
00:07:43,218 --> 00:07:48,019
Сара Літтман та її син Джош, 
нині - студент коледжу, відмінник.

157
00:07:48,019 --> 00:07:51,809
(Оплески)

158
00:07:51,809 --> 00:07:55,691
Знаєте, багато людей плачуть, 
слухаючи історії StoryCorps.

159
00:07:55,691 --> 00:07:57,638
І не тому, що всі вони невеселі,

160
00:07:57,638 --> 00:07:58,962
адже більшість - анітрохи не сумні.

161
00:07:58,962 --> 00:08:02,015
Я думаю, так трапляється, тому що люди 
чують дещо справжнє і чисте,

162
00:08:02,015 --> 00:08:04,406
особливо зараз, 
коли буває важко відрізнити

163
00:08:04,406 --> 00:08:07,402
що справжнє, а що - рекламний хід.

164
00:08:07,402 --> 00:08:09,793
Це щось на кшталт анти-реаліті ТВ.

165
00:08:09,793 --> 00:08:11,906
Ніхто не прагне розбагатіти
через StoryCorps.

166
00:08:11,906 --> 00:08:13,787
Ніхто не збирається стати відомим.

167
00:08:13,787 --> 00:08:16,991
Це просто акт великодушності та любові.

168
00:08:16,991 --> 00:08:19,243
Здебільшого це прості люди,

169
00:08:19,243 --> 00:08:24,375
що говорять про своє життя з добротою, 
сміливістю, порядністю та гідністю.

170
00:08:24,375 --> 00:08:26,372
І коли ви чуєте таку історію,

171
00:08:26,372 --> 00:08:30,755
складається відчуття, що ви ступаєте
по святій землі.

172
00:08:30,755 --> 00:08:33,260
Отже, експеримент на Центральному 
вокзалі спрацював,

173
00:08:33,260 --> 00:08:35,650
і ми розширили проект
на цілу країну.

174
00:08:35,650 --> 00:08:38,863
Сьогодні понад 100 000 людей з 
усіх 50 штатів,

175
00:08:38,863 --> 00:08:41,719
з тисяч міст та містечок Америки

176
00:08:41,719 --> 00:08:44,064
записали свої інтерв'ю в StoryCorps.

177
00:08:44,064 --> 00:08:48,987
І на сьогодні це єдина найбільша 
колекція людських голосів.

178
00:08:48,987 --> 00:08:54,815
(Оплески)

179
00:08:54,815 --> 00:08:57,253
Ми найняли і навчили сотні модераторів,

180
00:08:57,253 --> 00:08:59,969
щоб вони могли допомагати людям.

181
00:08:59,969 --> 00:09:02,384
Більшість працювали
рік або два в StoryCorps,

182
00:09:02,384 --> 00:09:05,821
подорожуючи по всій країні та накопичуючи
мудрість людства.

183
00:09:05,821 --> 00:09:07,980
Вони називають себе свідками,

184
00:09:07,980 --> 00:09:09,385
і якщо ви їх запитаєте,

185
00:09:09,385 --> 00:09:12,659
усі модератори вам скажуть,
що найважливіше,

186
00:09:12,659 --> 00:09:15,527
що вони вивчили, коли були
присутні під час запису інтерв'ю,

187
00:09:15,527 --> 00:09:18,963
це те, що люди здебільшого хороші.

188
00:09:18,963 --> 00:09:21,921
Ви мабуть думаєте, що в перші 
роки існування StoryCorps

189
00:09:21,921 --> 00:09:24,557
існував якийсь відбір учасників,

190
00:09:24,557 --> 00:09:27,833
проте після десятків тисяч інтерв'ю
з різними людьми

191
00:09:27,833 --> 00:09:29,482
в різних частинах країни,

192
00:09:29,482 --> 00:09:32,918
з багатими, бідними, 
віком від 5 до 105 років,

193
00:09:32,918 --> 00:09:35,983
що спілкуються 80 різними мовами
й дотримуються різних політичних поглядів,

194
00:09:37,063 --> 00:09:41,277
вам варто повірити, що ці люди дійсно 
роблять щось правильне.

195
00:09:41,277 --> 00:09:44,568
Я також багато навчився з тих розмов.

196
00:09:44,568 --> 00:09:47,772
Я дізнався про поезію, мудрість
та милосердя,

197
00:09:47,772 --> 00:09:50,512
і все це зі слів людей, що живуть
поруч з нами.

198
00:09:50,512 --> 00:09:53,809
Необхідно лише знайти час і вислухати.

199
00:09:53,809 --> 00:09:57,042
Як-от, ця розмова

200
00:09:57,042 --> 00:10:00,380
клерка з Брукліну на ім'я Денні Пераса

201
00:10:00,380 --> 00:10:05,442
з його дружиною Енні, яку він запросив на
StoryCorps, щоб розказати про своє кохання.

202
00:10:06,632 --> 00:10:08,974
(Аудіо) Денні Пераса: Ти знаєш,
справа в тому,

203
00:10:08,974 --> 00:10:11,450
що я постійно відчуваю себе винним,
коли кажу "Я тебе кохаю".

204
00:10:11,450 --> 00:10:14,358
Я так часто це повторюю.
Щоб нагадати тобі,

205
00:10:14,358 --> 00:10:17,214
що хоч я не красень, 
моє почуття - від чистого серця.

206
00:10:17,214 --> 00:10:20,668
Це наче слухати прекрасну пісню
по старому зламаному радіо,

207
00:10:20,668 --> 00:10:23,295
і я вдячний тобі, що ти
все ще тримаєш це радіо вдома.

208
00:10:23,295 --> 00:10:26,101
Енні Пераса: Якщо я не знаходжу
записки на кухонному столі,

209
00:10:26,101 --> 00:10:27,688
я починаю думати, що щось не так.

210
00:10:27,688 --> 00:10:29,742
Ти пишеш мені любовного листа
щоранку.

211
00:10:29,742 --> 00:10:32,268
ДП: Єдина причина, коли щось не так,

212
00:10:32,268 --> 00:10:33,804
це коли я не зміг знайти дурної ручки.

213
00:10:33,804 --> 00:10:34,831
ЕП: Моїй принцесі:

214
00:10:34,831 --> 00:10:37,048
Сьогодні надворі дуже 
сильний дощ.

215
00:10:37,048 --> 00:10:39,001
Я зателефоную тобі об 11:20.

216
00:10:39,001 --> 00:10:40,817
ДП: Такий собі романтичний 
прогноз погоди.

217
00:10:40,817 --> 00:10:43,567
ЕП: І я кохаю тебе. Я кохаю тебе.
Я кохаю тебе.

218
00:10:43,567 --> 00:10:46,666
ДП: Коли чоловік щасливо одружений,
байдуже, що трапилось на роботі,

219
00:10:46,666 --> 00:10:48,823
не важливо, якою була інша частина дня,

220
00:10:48,823 --> 00:10:50,544
вдома тебе завжди чекає захист,

221
00:10:50,544 --> 00:10:53,097
в тебе є впевненість,
що ти можеш обійняти того,

222
00:10:53,097 --> 00:10:56,644
хто не відштовхне тебе зі словами:
"Геть руки від мене!"

223
00:10:56,644 --> 00:10:59,271
Одружитись - це наче придбати
кольоровий телевізор.

224
00:10:59,271 --> 00:11:01,478
Тобі вже ніколи не захочеться повернутись
до чорно-білого.

225
00:11:01,478 --> 00:11:04,820
(Сміх)

226
00:11:04,820 --> 00:11:06,956
ДІ: Денні мав на зріст півтора метра,

227
00:11:06,956 --> 00:11:10,369
мав косі очі й один зуб, що виступав уперед,

228
00:11:10,369 --> 00:11:12,637
та навіть у мізинці Денні Пераса 
було більше романтики,

229
00:11:14,905 --> 00:11:17,174
ніж в усіх найкращих спокусниках Голлівуду
разом узятих.

230
00:11:17,174 --> 00:11:19,065
Що ще я зрозумів?

231
00:11:19,075 --> 00:11:21,980
Я зрозумів, що існує майже 
неймовірна здатність

232
00:11:21,980 --> 00:11:24,155
людського духу - здатність пробачати.

233
00:11:24,155 --> 00:11:27,812
Я дізнався про стійкість
та про силу.

234
00:11:27,812 --> 00:11:31,147
Як-от, розмова Оші Ізраель
та Мері Джонсон.

235
00:11:31,147 --> 00:11:35,700
Коли Оші був підлітком, він 
убив єдиного сина Мері,

236
00:11:35,700 --> 00:11:38,201
Лараміуна Берда, в перестрілці.

237
00:11:38,201 --> 00:11:40,786
Через десять років Мері 
поїхала до в'язниці,

238
00:11:40,786 --> 00:11:43,526
щоб зустрітись з Оші та дізнатися,
що за людина

239
00:11:43,526 --> 00:11:46,476
забрала життя її сина.

240
00:11:46,476 --> 00:11:49,255
Поступово і найдивовижнішим чином
вони стали друзями,

241
00:11:49,255 --> 00:11:51,961
і коли його нарешті випустили з
в'язниці,

242
00:11:51,961 --> 00:11:55,315
Оші поселився по сусідству з Мері.

243
00:11:55,315 --> 00:11:58,531
Ось лише короткий уривок з 
їхньої розмови

244
00:11:58,531 --> 00:12:02,076
після того, як Оші звільнили.

245
00:12:02,076 --> 00:12:05,049
(Відео) Мері Джонсон: Мого рідного сина
більше немає.

246
00:12:05,049 --> 00:12:08,841
Я не побачила його випуску з університету,
та ось ти вступаєш до коледжу,

247
00:12:08,841 --> 00:12:12,125
тож в мене буде нагода
побачити твій випуск.

248
00:12:12,125 --> 00:12:14,592
Я не побачила його весілля.

249
00:12:14,592 --> 00:12:18,503
Сподіваюсь, одного дня я
буду присутня на твоєму.

250
00:12:18,503 --> 00:12:21,202
Оші Ізраель: Лише чути такі слова
та усвідомлювати, в який

251
00:12:21,202 --> 00:12:24,859
спосіб ви присутні в моєму 
житті - це є моя мотивація.

252
00:12:24,859 --> 00:12:29,619
Завдяки цьому, я впевнений, що не 
зверну з правильного шляху.

253
00:12:29,619 --> 00:12:31,536
Ви продовжуєте вірити в мене,

254
00:12:31,536 --> 00:12:35,123
і те, що ви здатні на це, попри весь біль,
що його я вам причинив -

255
00:12:35,123 --> 00:12:37,209
це неймовірно.

256
00:12:37,209 --> 00:12:43,109
МД: Я знаю, що це нелегко - мати
таку спільну історію,

257
00:12:43,109 --> 00:12:45,866
навіть просто сидіти тут
і дивитись одне одному в вічі.

258
00:12:45,866 --> 00:12:51,619
Я знаю, що це дуже нелегко.
Та захоплююсь, що ти на це здатний.

259
00:12:51,619 --> 00:13:00,156
ОІ: Я люблю вас, пані.
МД: Я теж люблю тебе, синку.

260
00:13:00,156 --> 00:13:06,366
(Оплески)

261
00:13:06,366 --> 00:13:11,532
ДІ: І я незліченну кількість разів бачив
мужність і доброту людей,

262
00:13:11,532 --> 00:13:16,586
а також, як крива історії дійсно
вигинається в бік справедливості.

263
00:13:16,586 --> 00:13:21,068
Як в історії Алексіс Мартінес,
що народилася Артуром Мартінесом

264
00:13:21,068 --> 00:13:23,689
в районі Гарольд-Ікс в Чикаго.

265
00:13:23,689 --> 00:13:26,533
У розмові зі своєю донькою Леслі, 
вона розказує,

266
00:13:26,533 --> 00:13:28,886
як приєдналася до банди, коли була
хлопцем,

267
00:13:28,886 --> 00:13:33,724
і як згодом змінила свою стать та перетворилась 
на жінку, якою і мала завжди бути.

268
00:13:33,724 --> 00:13:36,224
Це Алексіс та її донька Леслі.

269
00:13:36,224 --> 00:13:39,483
(Аудіо) Алексіс Мартінез: Найважчим для 
мене було те,

270
00:13:39,483 --> 00:13:42,412
що я завжди боялась, що 
мені не дозволять бути

271
00:13:42,412 --> 00:13:45,288
частиною життя моїх онучок,

272
00:13:45,288 --> 00:13:47,587
але ти повністю розвіяла ті страхи,

273
00:13:47,587 --> 00:13:48,905
ти і твій чоловік.

274
00:13:48,905 --> 00:13:52,369
Одним із досягнень є мої 
стосунки з онучками.

275
00:13:52,369 --> 00:13:55,949
Вони іноді сперечаються одна з одною,
хто я - він чи вона.

276
00:13:55,949 --> 00:13:58,426
Леслі Мартінез: Але ж вони вільні говорити
на цю тему.

277
00:13:58,426 --> 00:14:01,493
АМ: Вони вільні це обговорювати,
та для мене - це диво.

278
00:14:01,493 --> 00:14:04,789
ЛМ: Ти не маєш вибачатися. 
Ти не повинна ходити навшпиньках.

279
00:14:04,789 --> 00:14:09,371
Ми не збираємось відрізати тебе від нашого 
життя і завжди хотіли,

280
00:14:09,371 --> 00:14:12,342
щоб ти знала, що тебе люблять.

281
00:14:12,342 --> 00:14:14,677
АМ: Ти знаєш, тепер я живу цим щодня.

282
00:14:14,677 --> 00:14:19,812
Я йду по вулиці як жінка, 
дійсно щаслива бути тією, ким я є.

283
00:14:19,812 --> 00:14:22,456
Можливо, я б хотіла мати тонший голос,

284
00:14:22,456 --> 00:14:31,560
проте зараз я йду, сповнена любові,
і прагну так проживати кожен день.

285
00:14:31,560 --> 00:14:34,912
ДІ: Тепер я йду, сповнена любові.

286
00:14:34,912 --> 00:14:37,806
Зараз я розкажу вам секрет StoryCorps.

287
00:14:37,806 --> 00:14:41,188
Потрібно бути досить мужнім,
щоб погодитись на такі розмови.

288
00:14:41,188 --> 00:14:43,583
StoryCorps звертається до 
нашої смертності.

289
00:14:43,583 --> 00:14:47,604
Учасники розуміють, що ці записи
слухатимуть навіть після їхньої смерті.

290
00:14:47,604 --> 00:14:50,291
Є одна лікарка з будинку 
пристарілих - Іра Байок,

291
00:14:50,291 --> 00:14:52,825
вона тісно співпрацювала з нами
під час запису інтерв'ю

292
00:14:52,825 --> 00:14:54,289
з людьми при смерті.

293
00:14:54,289 --> 00:14:57,046
Вона написала книгу під назвою
"Чотири найважливіші речі".

294
00:14:57,046 --> 00:15:00,881
Про чотири речі, які ти хочеш сказати
найважливішим людям в твоєму житті

295
00:15:00,881 --> 00:15:03,922
перед тим як вони, чи ви підете назавжди:

296
00:15:03,922 --> 00:15:06,464
дякую, я люблю тебе,

297
00:15:06,464 --> 00:15:09,675
пробач мені, я пробачаю тобі.

298
00:15:09,675 --> 00:15:13,212
Це найсильніші слова,
які ми можемо сказати одне одному.

299
00:15:13,212 --> 00:15:16,722
І часто це саме те, що відбувається 
в кабіні StoryCorps.

300
00:15:16,722 --> 00:15:20,098
Це шанс щиро поговорити
з тим, хто тобі небайдужий -

301
00:15:20,098 --> 00:15:22,915
без жалю, без недомовок.

302
00:15:22,915 --> 00:15:26,347
Це важко, потрібно бути мужнім,

303
00:15:26,347 --> 00:15:31,304
та саме тому ми живі, правда ж?

304
00:15:31,304 --> 00:15:33,799
Отож, премія TED.

305
00:15:33,799 --> 00:15:36,762
Коли кілька місяців тому організатори TED
та Кріс повідомили

306
00:15:36,782 --> 00:15:40,609
про можливість отримати цю премію, я був 
приголомшений.

307
00:15:40,619 --> 00:15:44,185
Мене попросили виступити з дуже 
стислою доповіддю про людяність,

308
00:15:44,185 --> 00:15:45,946
не більше 50 слів.

309
00:15:45,946 --> 00:15:48,690
Тож я готувався і
написав свої 50 слів,

310
00:15:48,690 --> 00:15:53,384
і через кілька тижнів Кріс 
зателефонував зі словами: "Треба діяти".

311
00:15:53,384 --> 00:15:56,331
Отже, моє бажання таке:

312
00:15:56,331 --> 00:15:59,279
Ви допоможете нам

313
00:15:59,279 --> 00:16:02,018
донести все те, чому нас навчили
історії StoryCorps

314
00:16:02,018 --> 00:16:04,778
усьому світу,

315
00:16:04,778 --> 00:16:08,801
щоб кожен міг би з легкістю 
записати важливе інтерв'ю

316
00:16:08,801 --> 00:16:13,718
з особливою для себе людиною,
яке згодом буде збережено для історії.

317
00:16:13,718 --> 00:16:18,385
Як ми це зробимо? 
За допомогою ось цього.

318
00:16:18,385 --> 00:16:22,073
Ми швидко рухаємось в майбутнє,
де кожен у світі

319
00:16:22,073 --> 00:16:24,111
матиме один із цих пристроїв.

320
00:16:24,111 --> 00:16:27,954
І він має такі можливості, яких
я не міг навіть уявити 11 років тому,

321
00:16:27,954 --> 00:16:29,895
коли я розпочинав StoryCorps.

322
00:16:29,895 --> 00:16:31,337
Він має мікрофон.

323
00:16:31,337 --> 00:16:33,667
Він сам пояснює, як все працює,

324
00:16:33,667 --> 00:16:36,197
і може надсилати аудіофайли.

325
00:16:36,197 --> 00:16:38,517
Файли і є ключовими складовими.

326
00:16:38,517 --> 00:16:41,727
Тож перша частина бажання
вже виконується.

327
00:16:41,727 --> 00:16:43,310
Останні кілька місяців

328
00:16:43,310 --> 00:16:46,300
команда StoryCorps 
старанно працювала

329
00:16:46,300 --> 00:16:49,760
над створенням програми, що
витягне StoryCorps з кабіни,

330
00:16:49,760 --> 00:16:55,190
щоб кожен міг поширювати наші ідеї
будь-де і будь-коли.

331
00:16:55,190 --> 00:16:58,860
Під час запису розмов у StoryCorps завжди 
були присутні двоє людей і модератор,

332
00:16:58,870 --> 00:17:02,840
який завжди надавав допомогу, 
і так має бути надалі.

333
00:17:02,840 --> 00:17:04,890
У цей момент

334
00:17:04,890 --> 00:17:08,530
ми запускаємо загальнодоступну версію
програми StoryCorps.

335
00:17:08,530 --> 00:17:11,720
Ця програма і є цифровий модератор,
що допоможе освоїти

336
00:17:11,720 --> 00:17:14,105
процес створення інтерв'ю в StoryCorps.

337
00:17:14,105 --> 00:17:15,775
Програма допомагає ставити запитання

338
00:17:15,775 --> 00:17:17,872
та надає всі необхідні вам підказки

339
00:17:17,872 --> 00:17:20,682
для запису бесіди в StoryCorps,

340
00:17:20,682 --> 00:17:26,198
а потім завантажує всі матеріали до
нашого архіву в бібліотеці Конгресу.

341
00:17:26,198 --> 00:17:29,341
Все, що стосується технологій - 
це легка частина.

342
00:17:29,341 --> 00:17:31,721
Справжній виклик залежить від вас:

343
00:17:31,721 --> 00:17:35,939
з'ясувати, як саме ми можемо 
використати цей інструмент

344
00:17:35,939 --> 00:17:37,884
по всій Америці, по всьому світу.

345
00:17:37,884 --> 00:17:41,464
Щоб замість записувати тисячі
інтерв'ю на рік для StoryCorps,

346
00:17:41,464 --> 00:17:44,229
ми могли б записувати десятки

347
00:17:44,229 --> 00:17:46,192
чи сотні тисяч,

348
00:17:46,192 --> 00:17:49,356
а то й ще більше.

349
00:17:49,356 --> 00:17:53,094
До прикладу, уявіть:
національне домашнє завдання:

350
00:17:53,094 --> 00:17:57,094
по всій країні, кожен студент коледжу, 
що вивчає історію США,

351
00:17:57,094 --> 00:17:59,989
повинен записати інтерв'ю із найстаршим
членом сім'ї.

352
00:17:59,989 --> 00:18:02,893
За одні вихідні

353
00:18:02,893 --> 00:18:07,975
в історію потрапить ціле покоління 
американських життів.

354
00:18:07,975 --> 00:18:15,812
(Оплески)

355
00:18:15,812 --> 00:18:19,346
Чи уявіть матерів по обидва боки
військового конфлікту.

356
00:18:19,346 --> 00:18:22,981
Вони починають говорити одна з одною,
але не про конфлікт.

357
00:18:22,981 --> 00:18:25,173
Вони пізнають одна одну, прагнуть 
з'ясувати, що вони за люди,

358
00:18:25,173 --> 00:18:29,132
будуючи, тим самим, зв'язки довіри.

359
00:18:29,132 --> 00:18:32,007
Або ж одного дня в усьому світі може 
з'явитися традиція

360
00:18:32,007 --> 00:18:34,524
вшановувати людину,
записуючи інтерв'ю для StoryCorps

361
00:18:34,524 --> 00:18:36,772
на її 75-й день народження;

362
00:18:36,772 --> 00:18:39,036
або люди з вашої громади

363
00:18:39,036 --> 00:18:44,197
підуть до будинків пристарілих, лікарень,
притулків чи навіть до в'язниць

364
00:18:44,197 --> 00:18:47,730
та за допомогою цією програми вшанують
тих, про кого вже забули в нашому суспільстві,

365
00:18:47,730 --> 00:18:50,706
розпитають про їхнє життя, про них самих,

366
00:18:50,706 --> 00:18:53,166
про те, чим би вони хотіли запам'ятатись.

367
00:18:53,166 --> 00:19:00,953
(Оплески)

368
00:19:00,953 --> 00:19:04,221
Десять років тому я записував
інтерв'ю для StoryCorps з моїм батьком.

369
00:19:04,221 --> 00:19:09,021
Він був психіатром
та став відомим борцем за права геїв.

370
00:19:09,021 --> 00:19:12,455
Це наше з ним фото з
того інтерв'ю.

371
00:19:12,455 --> 00:19:15,635
Я не згадував про той запис
до одного моменту пару років тому,

372
00:19:15,635 --> 00:19:18,632
коли в мого тата, який, здавалось, не 
мав проблем із здоров'ям

373
00:19:18,632 --> 00:19:21,231
і далі приймав пацієнтів
40 годин на тиждень,

374
00:19:21,231 --> 00:19:24,001
діагностували рак.

375
00:19:24,001 --> 00:19:27,285
Він дуже несподівано пішов з життя
через декілька днів.

376
00:19:27,285 --> 00:19:29,661
Це було 28 червня 2012 року,

377
00:19:29,661 --> 00:19:34,041
на річницю подій в Стоунволлі.

378
00:19:34,041 --> 00:19:37,401
Я вперше прослухав те інтерв'ю 
о третій ранку

379
00:19:37,401 --> 00:19:39,126
в день, коли його не стало.

380
00:19:39,126 --> 00:19:41,117
У мене двійко дітлахів.

381
00:19:41,117 --> 00:19:44,578
Я розумів, що єдиний спосіб познайомити 
їх з людиною,

382
00:19:44,578 --> 00:19:49,425
яка стільки значила для мене - це записи
наших з ним розмов.

383
00:19:49,425 --> 00:19:53,173
Думаю, що саме в той момент я найбільше 
вірив в StoryCorps,

384
00:19:53,173 --> 00:19:54,964
і саме в ту мить

385
00:19:54,964 --> 00:19:59,824
підсвідомо зрозумів
усю вагу тих записів.

386
00:19:59,824 --> 00:20:01,908
Щодня до мене підходять люди

387
00:20:01,908 --> 00:20:06,072
зі словами: "Як би я хотів поговорити зі своїм
батьком, дідусем чи братом,

388
00:20:06,072 --> 00:20:08,336
та я занадто довго чекав".

389
00:20:08,336 --> 00:20:10,475
Тепер ніхто не повинен чекати.

390
00:20:10,475 --> 00:20:12,156
В наш час,

391
00:20:12,156 --> 00:20:15,700
коли спілкування таке 
несуттєве і швидке,

392
00:20:15,700 --> 00:20:18,180
приєднуйтесь до нас і 
створімо цифровий архів

393
00:20:18,200 --> 00:20:22,508
важливих розмов.

394
00:20:22,508 --> 00:20:25,643
Допоможіть нам створити 
подарунок нашим дітям.

395
00:20:25,643 --> 00:20:29,340
Це стане заповітом для тих, 
кому ми важливі.

396
00:20:29,340 --> 00:20:33,266
Я сподіваюсь, ви допоможете нам
втілити цю мрію.

397
00:20:33,266 --> 00:20:37,781
Поговоріть з вашим родичем,
другом чи навіть незнайомцем.

398
00:20:37,781 --> 00:20:44,072
Разом ми створимо архів мудрості
та людяності.

399
00:20:44,072 --> 00:20:45,702
Можливо, зробивши це,

400
00:20:45,702 --> 00:20:49,672
ми навчимось трошки більше слухати
та менше кричати.

401
00:20:49,672 --> 00:20:54,192
Можливо, ці бесіди нагадають нам,
що є дійсно важливим.

402
00:20:54,192 --> 00:20:56,957
Та можливо ... можливо

403
00:20:56,957 --> 00:20:59,744
це допоможе усвідомити нам
ту просту істину,

404
00:20:59,744 --> 00:21:03,685
що кожне життя, абсолютно кожне

405
00:21:03,685 --> 00:21:06,622
однаково важливе та нескінченне.

406
00:21:06,622 --> 00:21:08,762
Дуже вам дякую.

407
00:21:08,762 --> 00:21:10,906
(Оплески)

408
00:21:10,906 --> 00:21:15,106
Дякую. Дякую.

409
00:21:15,106 --> 00:21:17,388
(Оплески)

410
00:21:17,388 --> 00:21:19,568
Дякую.

411
00:21:19,568 --> 00:21:23,828
(Оплески)