1
00:00:05,634 --> 00:00:06,904
Я виглядаю справжньою?

2
00:00:08,133 --> 00:00:09,341
Сподіваюсь, що так.

3
00:00:09,797 --> 00:00:11,600
Я не знаю, чи ви бачите це,

4
00:00:11,624 --> 00:00:15,043
але я просто дивитимусь вперед і віритиму, що ви тут.

5
00:00:15,802 --> 00:00:18,566
Я намалювала півколо на піску поперед себе

6
00:00:18,590 --> 00:00:21,945
і не заступлю за нього, щоб не здавалось, 
ніби я витаю в повітрі.

7
00:00:26,433 --> 00:00:28,061
Зараз я стою

8
00:00:29,132 --> 00:00:30,283
просто неба,

9
00:00:30,307 --> 00:00:32,172
на пляжі під пальмою

10
00:00:33,949 --> 00:00:36,615
на тому ж місці, де була ваша сцена.

11
00:00:38,160 --> 00:00:39,734
У нас із вами є 12 хвилин.

12
00:00:40,581 --> 00:00:42,043
Я встановила обмеження.

13
00:00:42,850 --> 00:00:44,005
Моя дружина Навід якось сказала,

14
00:00:44,029 --> 00:00:48,030
що необмежені можливості - найзапекліший ворог творця.

15
00:00:48,633 --> 00:00:51,510
Наприклад, ця сукня: я попросила її створити щось,

16
00:00:51,534 --> 00:00:54,887
що міг би носити священик у Каїрі ХХІІІ століття.

17
00:00:54,911 --> 00:00:57,943
Але в нас було лише 3 дні, щоб зробити його,

18
00:00:57,967 --> 00:00:59,671
і єдина тканина, що в нас була -

19
00:00:59,695 --> 00:01:02,416
старий підодіяльник, що залишився 
від попереднього власника.

20
00:01:02,440 --> 00:01:05,915
Але вона пошила ідеальну сукню.

21
00:01:07,010 --> 00:01:08,677
Навід подивилась на неї і сказала:

22
00:01:09,664 --> 00:01:12,334
"Підтвердження концепції - творчість потребує обмежень".

23
00:01:15,727 --> 00:01:18,168
Тому за ці 12 хвилин

24
00:01:19,072 --> 00:01:21,843
я розповім вам про своє найбільше відкриття.

25
00:01:24,812 --> 00:01:28,256
Протягом усього життя я 
цікавилась питанням безсмертя,

26
00:01:29,256 --> 00:01:31,391
як і багато хто з вас.

27
00:01:33,848 --> 00:01:36,787
Ви зрадієте, коли дізнаєтесь, 
що ваше дослідження окупиться.

28
00:01:38,160 --> 00:01:40,398
Мені 318 років.

29
00:01:41,486 --> 00:01:45,257
Середня тривалість життя людини тепер 432 роки,

30
00:01:45,281 --> 00:01:48,561
і моє завдання полягає в тому, 
щоб досягнути безсмертя.

31
00:01:49,363 --> 00:01:51,850
І я ніколи не сумнівалась, що одного дня

32
00:01:51,874 --> 00:01:54,816
ми досягнемо бажаного результату.

33
00:01:56,959 --> 00:01:58,565
Але відбувається протилежне:

34
00:01:58,589 --> 00:02:01,063
що довше ми живемо, то довше ми хочемо жити,

35
00:02:01,087 --> 00:02:02,715
і менше хочемо помирати.

36
00:02:03,974 --> 00:02:05,310
Хто може звинувачувати нас?

37
00:02:06,183 --> 00:02:09,441
Всесвіт такий великий.

38
00:02:10,548 --> 00:02:12,454
Ми ніколи не осягнемо всього.

39
00:02:12,478 --> 00:02:13,629
Лише вчора

40
00:02:13,653 --> 00:02:16,413
я читала, як можна взяти човен 
на Європі (супутнику Юпітера)

41
00:02:16,437 --> 00:02:18,851
і плисти від острова до острова по всій планеті,

42
00:02:18,875 --> 00:02:22,108
і на деяких островах є села, 
в яких можна зупинитись

43
00:02:22,132 --> 00:02:24,921
і спати під тінню Юпітера.

44
00:02:24,945 --> 00:02:28,992
І там є острів, де живе лише один музикант,

45
00:02:29,016 --> 00:02:31,493
який сидить і грає на мандоліні для океану.

46
00:02:31,517 --> 00:02:33,857
І є інші, на яких немає нікого

47
00:02:34,456 --> 00:02:35,862
і ніколи не було,

48
00:02:35,886 --> 00:02:39,711
тому ви вирушаєте туди лише, щоб отримати задоволення, 
походивши босоніж по піску,

49
00:02:39,735 --> 00:02:41,917
якого ніхто не торкався до вас.

50
00:02:43,309 --> 00:02:45,870
Можна витратити 400 років лише на це.

51
00:02:51,627 --> 00:02:54,044
Просто зараз Місяць сходить на північному сході.

52
00:02:55,013 --> 00:02:57,164
Я можу неозброєним оком побачити на ньому міста.

53
00:02:57,188 --> 00:02:59,300
Вони з'єднані, як нервові вузли:

54
00:03:00,332 --> 00:03:05,825
Маріаполіс на Південному полюсі 
і Рамачандран на екваторі.

55
00:03:06,956 --> 00:03:09,962
І Новий Тегеран у Морі Спокою.

56
00:03:12,334 --> 00:03:14,448
Саме тут ми з Навід зустрілися.

57
00:03:14,472 --> 00:03:16,457
Ми обоє були художницями в центрі міста.

58
00:03:18,138 --> 00:03:20,994
У день нашого знайомства ми проходили 
одна повз одну на площі Азаді

59
00:03:21,018 --> 00:03:22,480
і зіштовхнулись плечима.

60
00:03:22,504 --> 00:03:24,255
Я обернулась, щоб вибачитись,

61
00:03:24,279 --> 00:03:28,578
і вона, без жодних привітань чи представлень,

62
00:03:28,602 --> 00:03:32,140
сказала: "І чому ж ти думаєш, ми просто 
не пройшли одна крізь одну?"

63
00:03:34,101 --> 00:03:38,339
Спочатку я подумала: "Хто ти в біса така?"

64
00:03:38,363 --> 00:03:40,385
Але потім її питання роздратувало мене,

65
00:03:40,409 --> 00:03:42,201
бо відповідь насправді така проста.

66
00:03:42,898 --> 00:03:45,308
Я сказала: "Ми не пройшли одна крізь одну,

67
00:03:45,332 --> 00:03:47,576
бо в елементарних частинок є маса,

68
00:03:47,600 --> 00:03:49,973
і тому що простір між елементарними частинками

69
00:03:49,997 --> 00:03:53,369
заповнений енергією зв'язку, яка також має міру ваги,

70
00:03:53,393 --> 00:03:55,573
і нам відомо це протягом 800 років".

71
00:03:57,919 --> 00:03:59,875
Вона, напевно, була в тому настрої,

72
00:03:59,899 --> 00:04:01,787
коли їй хочеться посперечатися з незнайомцем.

73
00:04:01,811 --> 00:04:03,700
Або ж вона просто фліртувала зі мною,

74
00:04:03,724 --> 00:04:07,095
тому що вона подивилась на мене 
і сказала: " Я знала, що ти це скажеш.

75
00:04:08,636 --> 00:04:09,787
Копай глибше".

76
00:04:09,811 --> 00:04:11,334
І тоді вона зняла свій пояс,

77
00:04:11,358 --> 00:04:14,861
той, що зараз на мені,

78
00:04:16,408 --> 00:04:17,583
і сказала:

79
00:04:20,607 --> 00:04:24,372
"Наш Всесвіт влаштований так, що у частинок є маса.

80
00:04:26,769 --> 00:04:28,270
Без цього простого обмеження

81
00:04:28,294 --> 00:04:31,777
ми просто пройшли б одна крізь одну зі швидкістю світла

82
00:04:31,801 --> 00:04:33,271
і навіть не помітили б".

83
00:04:36,239 --> 00:04:38,375
Так почався наш роман.

84
00:04:46,128 --> 00:04:47,588
Навід і я

85
00:04:49,239 --> 00:04:51,731
завжди мали про що поговорити.

86
00:04:53,310 --> 00:04:54,476
Завжди.

87
00:04:55,100 --> 00:04:56,252
Це було неймовірно.

88
00:04:56,276 --> 00:05:00,810
Ми ніби обоє були героями, що разом 
підкорювали гірську вершину,

89
00:05:00,834 --> 00:05:03,289
І нам відкривались все нові картини,

90
00:05:03,313 --> 00:05:06,309
і ці нові ідеальні сузір'я слів

91
00:05:06,333 --> 00:05:08,190
народжувались, щоб описати їх.

92
00:05:08,214 --> 00:05:10,338
І ми забували їх в ту ж мить, коли придумували,

93
00:05:10,362 --> 00:05:13,783
і відкидали їх назад, рухаючись далі вгору.

94
00:05:13,807 --> 00:05:17,721
Або ж Навід якось сказала, 
що коли ми говоримо, ми ніби печемо хліб,

95
00:05:17,745 --> 00:05:21,264
щоразу додаючи трохи борошна

96
00:05:21,288 --> 00:05:22,737
і трохи води,

97
00:05:22,761 --> 00:05:24,714
замішуючи і перевертаючи тісто,

98
00:05:24,738 --> 00:05:28,412
але так ніколи і не ставлячи його у піч.

99
00:05:32,589 --> 00:05:36,018
Якщо я була одержима безсмертям, 
то Навід - дотиками.

100
00:05:38,772 --> 00:05:40,788
Вона була геніальною в цьому.

101
00:05:41,502 --> 00:05:43,439
Уся її робота була сконцентрована навколо цього.

102
00:05:45,383 --> 00:05:47,589
Моє тіло було для неї полотном,

103
00:05:47,613 --> 00:05:52,234
вона могла провести кінчиками пальців 
по моєму обличчю так повільно,

104
00:05:52,258 --> 00:05:54,241
що я не відчувала, як вони рухаються.

105
00:05:54,265 --> 00:05:56,938
Їй страшенно подобалась та грань,

106
00:05:56,962 --> 00:06:00,840
після якої я вже не могла розрізнити, де її тіло, а де моє.

107
00:06:03,721 --> 00:06:06,716
Або ж вона просто лягала вздовж мого тіла 
і штовхала моє плече своїм,

108
00:06:06,740 --> 00:06:09,631
запитуючи: "Пілар, чому це так приємно?"

109
00:06:11,009 --> 00:06:12,592
Я відповідала: "Я не знаю!"

110
00:06:15,640 --> 00:06:19,626
І вона завжди мала жартівливі відповіді 
на свої ж жартівливі питання,

111
00:06:21,033 --> 00:06:23,597
але одна, яку я пам'ятаю зараз -

112
00:06:25,399 --> 00:06:26,550
"Це приємно,

113
00:06:26,574 --> 00:06:29,354
бо Всесвіт встановив свої обмеження,

114
00:06:29,378 --> 00:06:30,663
і ми його творіння".

115
00:06:41,677 --> 00:06:44,702
Зажди цікаво порівнювати майбутнє, 
яке ти собі уявляв,

116
00:06:44,726 --> 00:06:46,296
з тим, яким воно виявилось насправді.

117
00:06:48,169 --> 00:06:51,273
У ваш час вчені вважали, що люди 
заморожуватимуть себе

118
00:06:51,297 --> 00:06:52,629
і прокидатимуться у майбутньому.

119
00:06:53,761 --> 00:06:56,471
І вони робили так - але потім помирали.

120
00:06:59,083 --> 00:07:02,843
У ваш час вчені вважали, 
що люди можуть заміняти органи

121
00:07:02,867 --> 00:07:05,120
і продовжувати життя на сотні років.

122
00:07:06,311 --> 00:07:07,657
І вони робили так,

123
00:07:07,681 --> 00:07:09,683
та врешті все одно помирали.

124
00:07:11,381 --> 00:07:14,771
У ваш час люди жили лише на Землі.

125
00:07:17,826 --> 00:07:21,211
У мій час люди прилітають на Землю помирати.

126
00:07:25,539 --> 00:07:29,059
Тож, коли у Навід почали проявлятися симптоми,

127
00:07:29,083 --> 00:07:31,515
наші друзі подумали, що я вчиню, як і всі решта,

128
00:07:31,539 --> 00:07:33,674
тобто попрощаюсь і відправлю її на Землю,

129
00:07:34,517 --> 00:07:37,732
щоб нікому з нас не довелось дивитися на неї

130
00:07:37,756 --> 00:07:41,492
або бути з нею, думати про неї і про її

131
00:07:42,225 --> 00:07:43,858
поразку у боротьбі за життя.

132
00:07:48,811 --> 00:07:49,995
Більше всього

133
00:07:50,019 --> 00:07:52,796
вони не хотіли бути поряд з її фізичним тілом.

134
00:07:52,820 --> 00:07:55,824
І ставились до нього так, 
ніби воно вже розкладається,

135
00:07:56,536 --> 00:07:58,801
хоча вона сама була зачарована ним,

136
00:07:58,825 --> 00:08:00,948
змінами, які відбувалися з її тілом,

137
00:08:00,972 --> 00:08:04,845
згідно з законами природи, 
день за днем, незалежно від її волі.

138
00:08:08,481 --> 00:08:10,051
Я таки відправила Навід на Землю.

139
00:08:11,948 --> 00:08:13,355
Але я полетіла з нею.

140
00:08:14,600 --> 00:08:17,509
Я пам'ятаю, як наш друг прямо 
перед відльотом сказав:

141
00:08:18,192 --> 00:08:19,739
"Я просто думаю, що це самовпевнено,

142
00:08:21,080 --> 00:08:24,953
думати, що правила вас не стосуються, 
ніби ваша любов настільки особлива".

143
00:08:27,497 --> 00:08:28,720
Але я полетіла.

144
00:08:32,468 --> 00:08:33,858
І навіть тут, на Землі,

145
00:08:33,882 --> 00:08:36,579
я далі шукала способи продовжити життя.

146
00:08:37,198 --> 00:08:38,349
Але мені не вдалося

147
00:08:38,373 --> 00:08:40,416
знайти жодну іншу відповідь.

148
00:08:40,440 --> 00:08:42,979
Я знову і знову поверталась до того, 
що Навід сказала мені

149
00:08:43,003 --> 00:08:44,742
того дня на площі Азаді,

150
00:08:44,766 --> 00:08:46,707
що без базових обмежень

151
00:08:47,486 --> 00:08:49,762
Всесвіт, який надав матерії масу,

152
00:08:49,786 --> 00:08:51,183
не існував би.

153
00:08:53,481 --> 00:08:54,652
Це одне правило.

154
00:08:54,676 --> 00:08:58,564
Інше правило полягає в тому, 
що маса підлягає ентропії.

155
00:08:59,929 --> 00:09:02,700
І Всесвіт ніяк не може існувати без маси.

156
00:09:02,724 --> 00:09:04,406
Я знаю. Я спробувала все.

157
00:09:04,430 --> 00:09:08,569
Я намагалась створити фотоновий контейнер, 
де був змінений механізм Гіґґса.

158
00:09:09,043 --> 00:09:13,175
Я спробувала записати усі субатомні рухи у моєму тілі

159
00:09:13,199 --> 00:09:14,986
і відтворити їх у замкненому колі.

160
00:09:15,010 --> 00:09:16,191
Нічого не спрацювало.

161
00:09:21,184 --> 00:09:26,944
Але моїм останнім винаходом 
було створення витка виміру,

162
00:09:26,968 --> 00:09:31,299
де в межах тіла час рухається нескінченно довго,

163
00:09:32,635 --> 00:09:35,718
але його проекція існуватиме у нормальному часі.

164
00:09:37,400 --> 00:09:41,059
Це тіло відображатиметься у 
нашому Всесвіті як голограма -

165
00:09:43,215 --> 00:09:44,604
і тут, і не тут одночасно.

166
00:09:49,166 --> 00:09:50,521
Коли я усвідомила, що зробила це,

167
00:09:51,987 --> 00:09:53,843
я забігла в її кімнату

168
00:09:53,867 --> 00:09:56,061
неймовірно щаслива сказати їй, 
що в мене вийшло,

169
00:09:56,838 --> 00:09:59,696
рухаючись у просторі майже нормально для усіх інших,

170
00:10:00,366 --> 00:10:01,704
навіть для самої себе,

171
00:10:03,950 --> 00:10:05,585
я підійшла, щоб лягти біля неї,

172
00:10:07,262 --> 00:10:09,594
але забула і провалилась крізь неї.

173
00:10:16,303 --> 00:10:18,488
Я знайшла спосіб жити вічно,

174
00:10:20,448 --> 00:10:22,758
пожертвувавши тим, що Навід любила найбільше -

175
00:10:22,782 --> 00:10:26,128
торкатися і відчувати дотики.

176
00:10:29,939 --> 00:10:31,286
І вона вигнала мене.

177
00:10:36,420 --> 00:10:38,412
Але я все ще могла хоча б дивитися.

178
00:10:39,748 --> 00:10:41,480
Сьогодні люди живуть 400 років,

179
00:10:41,504 --> 00:10:42,882
але ми все ще помираємо.

180
00:10:42,906 --> 00:10:45,114
І коли приходить смерть,

181
00:10:46,342 --> 00:10:49,597
люди прощаються з життям у своїх ліжках,

182
00:10:52,319 --> 00:10:56,130
їхні руки вкриваються 
синіми і фіолетовими плямами,

183
00:10:56,154 --> 00:10:59,668
дихання стає все повільнішим і повільнішим,

184
00:10:59,692 --> 00:11:02,341
ніби вони засинають.

185
00:11:09,780 --> 00:11:11,034
Я завжди думала, що

186
00:11:11,796 --> 00:11:13,890
саме пригоди роблять життя змістовним.

187
00:11:15,476 --> 00:11:17,869
А смерть - це лише проблема,

188
00:11:17,893 --> 00:11:20,361
яку нам поки що не вдалося розв'язати.

189
00:11:24,594 --> 00:11:27,297
Та, можливо, життя має сенс саме тому, 
що воно закінчується.

190
00:11:28,221 --> 00:11:29,544
Мабуть, це парадокс:

191
00:11:29,568 --> 00:11:33,419
обмеження не обмежують, 
а надають цілковиту свободу.

192
00:11:39,175 --> 00:11:40,435
(Зітхає)

193
00:11:45,963 --> 00:11:47,987
Цього ранку тут була гроза.

194
00:11:48,011 --> 00:11:49,844
І, за прогнозом, ввечері буде ще одна,

195
00:11:49,868 --> 00:11:51,637
але поки небо ясне.

196
00:11:52,937 --> 00:11:54,290
Я не можу відчути вітер,

197
00:11:54,314 --> 00:11:57,678
але я щойно запитала одну з доглядальниць, 
що проходила повз, який він,

198
00:11:57,702 --> 00:12:00,845
і вона відповіла, що він теплий, як топлене масло.

199
00:12:03,464 --> 00:12:05,175
Відповідь, гідна моєї дружини.

200
00:12:10,861 --> 00:12:13,226
Мені треба знайти спосіб повернути своє тіло.

201
00:12:16,980 --> 00:12:21,195
Доти я займатиму стільки місця, скільки ви мені дасте.