WEBVTT 00:00:01.006 --> 00:00:06.156 У нас є історичні записи, де можна дізнатися, як прадавні греки вдягалися, 00:00:06.180 --> 00:00:07.434 як вони жили, 00:00:07.458 --> 00:00:08.980 як вони воювали... 00:00:09.004 --> 00:00:10.528 але як вони думали? NOTE Paragraph 00:00:11.432 --> 00:00:15.872 Існує природне припущення, що найглибші аспекти людського мислення — 00:00:15.896 --> 00:00:17.768 наше вміння уявляти, 00:00:17.792 --> 00:00:19.189 бути свідомим, 00:00:19.213 --> 00:00:20.444 мріяти — 00:00:20.468 --> 00:00:22.087 завжди були незмінними. 00:00:22.872 --> 00:00:24.371 Інша можливість — 00:00:24.395 --> 00:00:28.118 що соціальні трансформації, які сформували нашу культуру, 00:00:28.142 --> 00:00:31.927 могли також змінювати структурні основи людського мислення. NOTE Paragraph 00:00:32.911 --> 00:00:35.435 В усіх нас може бути різна думка щодо цього. 00:00:35.459 --> 00:00:38.176 Насправді, це тривала філософська полеміка. 00:00:38.644 --> 00:00:41.371 Але чи може наука взагалі відповісти на це питання? NOTE Paragraph 00:00:42.834 --> 00:00:45.340 Тут я хотів би припустити, 00:00:45.364 --> 00:00:50.136 що так само, як ми реконструюємо вигляд античних грецьких міст 00:00:50.160 --> 00:00:52.548 просто за виглядом кількох цеглин, 00:00:52.572 --> 00:00:56.698 писемні пам'ятки культури можна сприймати як археологічні свідоцтва — 00:00:56.722 --> 00:00:58.865 копалини людської думки. NOTE Paragraph 00:00:59.905 --> 00:01:01.079 І насправді, 00:01:01.103 --> 00:01:03.309 працюючи над психологічним аналізом 00:01:03.333 --> 00:01:06.877 деяких найстаріших книг людської культури, 00:01:06.901 --> 00:01:12.856 Джуліан Джейнс у 70-х роках висловив незвичну і радикальну гіпотезу: 00:01:12.880 --> 00:01:15.293 людей, що жили усього 3 000 років тому, 00:01:15.317 --> 00:01:20.205 зараз ми визначили б як шизофреників. 00:01:21.753 --> 00:01:23.261 І він зробив таке твердження, 00:01:23.285 --> 00:01:26.586 базуючись на тому, що всі люди, зображені у тих книгах, 00:01:26.610 --> 00:01:28.514 послідовно поводилися так, — 00:01:28.538 --> 00:01:31.554 у різних культурах, у різних куточках світу, — 00:01:31.578 --> 00:01:35.110 ніби вони чують і підкоряються голосам, 00:01:35.134 --> 00:01:38.174 що, на їх думку, належать богам 00:01:38.198 --> 00:01:39.396 або музам... 00:01:40.063 --> 00:01:42.832 зараз ми назвали б це галюцинаціями. 00:01:43.888 --> 00:01:46.514 І тільки пізніше, із плином часу, 00:01:46.538 --> 00:01:50.189 вони починали усвідомлювати, що вони самі були творцями 00:01:50.213 --> 00:01:52.728 і володарями тих внутрішніх голосів. 00:01:53.316 --> 00:01:56.031 А разом з цим вони здобули самоаналіз: 00:01:56.055 --> 00:01:58.538 вміння думати про свої власні думки. NOTE Paragraph 00:01:59.785 --> 00:02:03.182 Тож теорія Джейнса полягає в тому, що свідомість, 00:02:03.206 --> 00:02:06.372 принаймні у тому сенсі, в якому ми розуміємо її сьогодні, 00:02:06.396 --> 00:02:09.936 коли ми відчуваємо, що самі керуємо нашим існуванням, 00:02:09.960 --> 00:02:12.697 не так вже й давно розвинулася в нашій культурі. 00:02:13.456 --> 00:02:15.242 І ця теорія доволі вражаюча, 00:02:15.266 --> 00:02:16.699 але має й очевидну проблему — 00:02:16.723 --> 00:02:20.715 вона базується на незначній кількості дуже конкретних прикладів. 00:02:21.085 --> 00:02:22.848 Тож питання в тому, чи теорія, 00:02:22.872 --> 00:02:27.623 за якою самоспоглядання виникло близько 3 000 років тому, 00:02:27.647 --> 00:02:30.631 може бути перевірена у кількісний і об'єктивний спосіб. NOTE Paragraph 00:02:31.543 --> 00:02:35.106 І як із цим обійтися — доволі очевидно. 00:02:35.130 --> 00:02:38.590 Малоймовірно, що одного ранку Платон прокинувся і написав: 00:02:38.614 --> 00:02:40.273 "Привіт, я Платон, 00:02:40.297 --> 00:02:43.186 і від сьогодні в мене повністю самоаналітична свідомість." NOTE Paragraph 00:02:43.210 --> 00:02:45.503 (Сміх) NOTE Paragraph 00:02:45.527 --> 00:02:48.860 Це вказує на саму суть проблеми. 00:02:49.467 --> 00:02:53.522 Потрібно знайти час виникнення концепції, яку ніколи не називали вголос. 00:02:54.434 --> 00:02:58.744 Слово "самоаналіз" жодного разу не з'являється 00:02:58.768 --> 00:03:00.687 у книгах, які ми хочемо проаналізувати. NOTE Paragraph 00:03:01.728 --> 00:03:05.815 Тож наш підхід до розв'язання — побудувати словесний простір. 00:03:06.571 --> 00:03:09.858 Це величезний простір, що містить усі слова 00:03:09.882 --> 00:03:12.684 таким чином, що відстань між будь-якими двома з них 00:03:12.708 --> 00:03:15.591 свідчить про те, наскільки вони споріднені. 00:03:16.460 --> 00:03:17.611 Наприклад, 00:03:17.635 --> 00:03:20.532 слова "собака" та "кішка" ви поставите дуже близько, 00:03:20.556 --> 00:03:24.387 а слова "грейпфрут" та "логарифм" будуть далеко одне від одного. 00:03:24.809 --> 00:03:28.705 І це правило має зберігатися для будь-яких двох слів у межах простору. NOTE Paragraph 00:03:29.626 --> 00:03:32.967 Словесний простір можна побудувати у кілька способів. 00:03:32.991 --> 00:03:34.634 Перший — запитати експертів, 00:03:34.658 --> 00:03:36.554 щось подібне ми робимо зі словниками. 00:03:36.896 --> 00:03:38.324 Інша можливість — 00:03:38.348 --> 00:03:42.063 це просто припустити, що якщо два слова споріднені, 00:03:42.087 --> 00:03:44.436 вони з'являються в одному реченні, 00:03:44.460 --> 00:03:45.913 в одному абзаці, 00:03:45.937 --> 00:03:47.707 в одному документі 00:03:47.731 --> 00:03:50.913 частіше, ніж можна очікувати в межах чистої випадковості. 00:03:52.231 --> 00:03:54.281 І ця проста гіпотеза, 00:03:54.305 --> 00:03:55.611 цей простий метод, 00:03:55.635 --> 00:03:57.242 із кількома фокусами обчислення, 00:03:57.266 --> 00:03:58.655 спричиненими тим фактом, 00:03:58.679 --> 00:04:01.743 що це дуже складний і багатовимірний простір, 00:04:01.767 --> 00:04:03.432 виявляється доволі ефективним. NOTE Paragraph 00:04:04.155 --> 00:04:06.957 І як наочний приклад того, як добре це насправді працює, 00:04:06.981 --> 00:04:10.893 ось результат, що ми отримаємо, проаналізувавши деякі поширені слова. 00:04:11.607 --> 00:04:12.792 Перш за все, видно, 00:04:12.816 --> 00:04:16.094 що слова автоматично збираються у семантичні групи. 00:04:16.118 --> 00:04:18.335 Тож ви отримаєте фрукти, частини тіла, 00:04:18.359 --> 00:04:20.784 частини комп'ютера, наукові терміни тощо. NOTE Paragraph 00:04:21.119 --> 00:04:25.341 Алгоритм також показує, що ми об'єднуємо поняття ієрархічно. 00:04:25.852 --> 00:04:27.003 От наприклад, 00:04:27.027 --> 00:04:30.624 ви бачите, що наукові терміни поділяються на дві підкатегорії: 00:04:30.648 --> 00:04:32.748 терміни астрономії та терміни фізики. 00:04:33.338 --> 00:04:35.584 Тут є і дуже цікаві речі. 00:04:35.608 --> 00:04:37.513 Наприклад, слово "астрономія" 00:04:37.537 --> 00:04:39.352 виглядає досить дивно на своєму місці, 00:04:39.376 --> 00:04:41.424 але воно саме там, де має бути — 00:04:41.448 --> 00:04:43.043 між тим, чим воно є, 00:04:43.067 --> 00:04:44.337 тобто розділом науки, 00:04:44.361 --> 00:04:45.897 і тим, що воно описує, — 00:04:45.921 --> 00:04:47.413 астрономічними поняттями. NOTE Paragraph 00:04:48.182 --> 00:04:50.073 Так можна продовжувати й продовжувати. 00:04:50.097 --> 00:04:52.157 Власне, якщо ви подивитесь на це якийсь час 00:04:52.181 --> 00:04:54.089 і просто побудуєте випадкові траєкторії, 00:04:54.089 --> 00:04:57.229 ви помітите, що за відчуттям це трохи схоже на складання віршів. 00:04:58.018 --> 00:04:59.900 А це тому, що певною мірою 00:04:59.924 --> 00:05:02.864 блукання у цьому просторі подібне до блукання розумом. NOTE Paragraph 00:05:04.027 --> 00:05:05.644 І останнє — 00:05:05.668 --> 00:05:09.708 цей алгоритм також визначає наші інтуїтивні припущення 00:05:09.732 --> 00:05:13.628 щодо того, які слова мають вести до групи самоаналізу. 00:05:13.652 --> 00:05:14.875 Приміром, слова 00:05:14.899 --> 00:05:18.878 як "себе", "вина", "причина", "емоція" 00:05:18.902 --> 00:05:20.791 дуже близькі до "самоаналіз", 00:05:20.815 --> 00:05:21.966 а от інші слова, 00:05:21.990 --> 00:05:24.287 приміром "червоний", "футбол", "свічка", "банан" 00:05:24.287 --> 00:05:25.683 знаходяться дуже далеко. NOTE Paragraph 00:05:26.054 --> 00:05:28.816 Тож щойно ми побудували простір, 00:05:28.840 --> 00:05:31.666 питання історії самоаналізу 00:05:31.690 --> 00:05:34.023 або історії будь-якого поняття, 00:05:34.047 --> 00:05:38.826 яке досі здавалося абстрактним і дещо туманним, 00:05:38.850 --> 00:05:40.454 стає чітким — 00:05:40.478 --> 00:05:43.216 стає підвладним кількісним методам науки. NOTE Paragraph 00:05:44.216 --> 00:05:46.978 І все, що треба зробити, — взяти книжки, 00:05:47.002 --> 00:05:48.383 оцифрувати їх 00:05:48.407 --> 00:05:51.216 і взяти цей потік слів як траєкторію, 00:05:51.240 --> 00:05:53.209 зробити проекцію на наш простір, 00:05:53.233 --> 00:05:56.987 а потім спитати себе, чи ця траєкторія крутиться помітний час 00:05:57.011 --> 00:06:00.003 поряд із поняттям самоаналізу. NOTE Paragraph 00:06:00.760 --> 00:06:01.956 І таким чином 00:06:01.980 --> 00:06:04.092 ми можемо проаналізувати історію самоаналізу 00:06:04.116 --> 00:06:06.037 у давньогрецькій традиції, 00:06:06.061 --> 00:06:08.663 з якої ми маємо найбільшу кількість пам'яток. 00:06:09.631 --> 00:06:11.886 Тож ми взяли усі книжки, 00:06:11.910 --> 00:06:14.194 впорядкували їх за часом написання, 00:06:14.218 --> 00:06:15.970 з кожної книжки ми взяли слова 00:06:15.994 --> 00:06:17.955 і зробили проекцію на простір, 00:06:17.979 --> 00:06:21.011 а тоді перевірили кожне слово, чи воно близьке до самоаналізу, 00:06:21.035 --> 00:06:22.415 і взяли середнє значення. 00:06:22.590 --> 00:06:25.788 І тоді ми спитали, чи з плином часу 00:06:25.812 --> 00:06:29.064 ці книжки наближалися 00:06:29.088 --> 00:06:30.842 до поняття самоаналізу. NOTE Paragraph 00:06:30.866 --> 00:06:34.667 І саме це й трапилося у давньогрецькій традиції. 00:06:35.698 --> 00:06:38.825 Можна побачити, що для найдавніших книжок традиції Гомера 00:06:38.849 --> 00:06:42.261 є тільки невеличкий зріст наближення до самоаналізу. 00:06:42.285 --> 00:06:44.491 Але десь за 4 століття до нової ери 00:06:44.515 --> 00:06:49.223 крива злітає вгору дуже швидко, майже у п'ять разів ближче, 00:06:49.247 --> 00:06:51.747 коли книжки наближаються й наближаються 00:06:51.771 --> 00:06:53.453 до поняття самоаналізу. 00:06:54.159 --> 00:06:56.583 І от дуже цікава річ — 00:06:56.607 --> 00:06:57.805 зараз ми можемо запитати, 00:06:57.829 --> 00:07:01.976 чи стається те саме в іншій, незалежній традиції. NOTE Paragraph 00:07:02.882 --> 00:07:06.138 Тож ми запустили той самий аналіз в іудейсько-християнській традиції, 00:07:06.162 --> 00:07:08.883 і отримали фактично той самий паттерн. 00:07:09.548 --> 00:07:14.183 І знов видно незначний зріст для найдавніших книжок Старого Заповіту, 00:07:14.207 --> 00:07:16.121 а потім зріст дуже прискорюється 00:07:16.145 --> 00:07:17.984 у нових книжках Нового Заповіту. 00:07:18.008 --> 00:07:20.040 А потім ми отримуємо пік самоаналізу 00:07:20.064 --> 00:07:22.191 у "Сповіді" Блаженного Августина, 00:07:22.215 --> 00:07:24.072 десь у четвертому сторіччі нашої ери. 00:07:24.897 --> 00:07:26.841 І це було дуже важливо, 00:07:26.865 --> 00:07:30.238 бо Блаженний Августин визнаний науковцями, 00:07:30.262 --> 00:07:32.434 філологами, істориками 00:07:32.458 --> 00:07:34.536 як один із засновників самоаналізу. 00:07:35.060 --> 00:07:38.357 Власне, деякі вважають його батьком сучасної психології. NOTE Paragraph 00:07:39.012 --> 00:07:40.851 Тож наш алгоритм, 00:07:40.875 --> 00:07:43.717 враховуючи переваги того, що він кількісний, 00:07:43.741 --> 00:07:45.004 що він об'єктивний 00:07:45.028 --> 00:07:47.044 і, звісно, надзвичайно швидкий — 00:07:47.068 --> 00:07:49.465 він працює за долі секунди — 00:07:49.489 --> 00:07:52.992 може схопити деякі з найважливіших висновків 00:07:53.016 --> 00:07:55.238 довгої традиції досліджень. 00:07:56.317 --> 00:07:59.968 І в цьому певною мірою полягає краса науки, — 00:07:59.992 --> 00:08:03.468 що зараз цей підхід може бути перенесено 00:08:03.492 --> 00:08:06.063 й узагальнено для безлічі інших галузей. NOTE Paragraph 00:08:06.769 --> 00:08:11.536 Тож ми питали про минуле людської свідомості, 00:08:11.560 --> 00:08:14.966 і може, найсміливіше питання, яке ми можемо собі поставити, — 00:08:14.990 --> 00:08:19.127 чи може усе це сказати нам щось про майбутнє нашої власної свідомості. 00:08:19.550 --> 00:08:21.020 Якщо точніше, 00:08:21.044 --> 00:08:23.460 чи можуть слова, що ми говоримо сьогодні, 00:08:23.484 --> 00:08:28.681 сказати нам щось про те, де буде наш розум за кілька днів, 00:08:28.705 --> 00:08:29.856 за кілька місяців 00:08:29.880 --> 00:08:31.062 або за кілька років. NOTE Paragraph 00:08:31.597 --> 00:08:34.617 Так само багато хто зараз вдягає сенсори, 00:08:34.641 --> 00:08:36.427 що аналізують пульс, 00:08:36.451 --> 00:08:37.720 дихання 00:08:37.744 --> 00:08:39.411 або гени, — 00:08:39.435 --> 00:08:43.086 з надією, що це може допомогти передбачити хворобу. 00:08:43.110 --> 00:08:46.631 Ми можемо запитати, чи моніторинг і аналіз слів, що ми говоримо, 00:08:46.655 --> 00:08:49.338 пишемо у Твіттер, електронною поштою чи просто пишемо, 00:08:49.362 --> 00:08:54.170 може вказати нам зазделегідь, чи виникнуть проблеми із нашим розумом. 00:08:55.087 --> 00:08:56.621 Разом із Джильєрмо Сеччі, 00:08:56.645 --> 00:08:59.646 що став моїм побратимом у цій пригоді, 00:08:59.670 --> 00:09:01.225 ми взялися за це завдання. 00:09:02.228 --> 00:09:07.760 Для цього ми проаналізували записане мовлення 34 молодих осіб, 00:09:07.784 --> 00:09:10.585 що мали високий ризик розвитку шизофренії. NOTE Paragraph 00:09:11.434 --> 00:09:14.315 Ми виміряли мовлення на початку, 00:09:14.339 --> 00:09:17.581 а потім поставили питання, чи можуть особливості мовлення передбачити 00:09:17.605 --> 00:09:20.101 на проміжку майже у три роки 00:09:20.125 --> 00:09:22.160 майбутній розвиток психозу. 00:09:23.427 --> 00:09:25.793 Але попри всі сподівання, 00:09:25.817 --> 00:09:28.934 ми отримували поразку за поразкою. 00:09:29.793 --> 00:09:33.675 У семантиці було просто недостатньо інформації, 00:09:33.699 --> 00:09:36.492 щоб передбачити майбутню організацію розуму. 00:09:36.516 --> 00:09:38.325 Досить добре вдавалося 00:09:38.349 --> 00:09:42.524 знайти відмінності між групою шизофреніків і контрольною групою, 00:09:42.548 --> 00:09:45.260 десь так, як ми робили із давніми текстами, 00:09:45.284 --> 00:09:48.278 але не передбачити майбутнє виникнення психозу. NOTE Paragraph 00:09:49.164 --> 00:09:50.870 Але тоді ми зрозуміли, 00:09:50.894 --> 00:09:54.982 що найважливіше може полягати не в тому, що саме вони кажуть, 00:09:55.006 --> 00:09:56.679 але в тому, як вони це кажуть. 00:09:57.679 --> 00:09:58.899 Якщо точніше, 00:09:58.923 --> 00:10:01.750 справа не в тому, в якій семантичній групі були слова, 00:10:01.774 --> 00:10:04.374 а в тому, як часто й далеко вони перестрибували 00:10:04.398 --> 00:10:06.699 з однієї семантичної групи до іншої. 00:10:07.247 --> 00:10:08.978 Тож ми ввели цей показник, 00:10:09.002 --> 00:10:11.391 назвавши його семантична зв'язність, 00:10:11.415 --> 00:10:16.219 по суті вимірюючи постійність мовлення в межах однієї семантичної теми, 00:10:16.243 --> 00:10:17.772 однієї семантичної категорії. NOTE Paragraph 00:10:19.294 --> 00:10:23.341 І виявилося, що для цієї групи з 34 осіб 00:10:23.365 --> 00:10:27.024 алгоритм, побудований на семантичній зв'язності, міг передбачити 00:10:27.048 --> 00:10:29.548 з точністю 100 відсотків, 00:10:29.572 --> 00:10:32.079 у кого розвинеться психоз, а в кого ні. 00:10:32.976 --> 00:10:35.913 І чогось подібного не може досягти — 00:10:35.937 --> 00:10:37.445 навіть близько — 00:10:37.469 --> 00:10:40.595 жоден з існуючих клінічних показників. NOTE Paragraph 00:10:42.525 --> 00:10:46.104 І я яскраво пригадую, як поки я працював над цим, 00:10:46.128 --> 00:10:48.445 я сидів за своїм комп'ютером 00:10:48.469 --> 00:10:51.104 і побачив кілька твітів від Поло — 00:10:51.128 --> 00:10:54.295 Поло був моїм першим учнем ще у Буенос Айресі, 00:10:54.319 --> 00:10:56.389 але в той час він мешкав в Нью-Йорку. 00:10:56.413 --> 00:10:58.501 І щось було у цих твітах, 00:10:58.525 --> 00:11:02.026 я не міг точно сказати що, бо нічого не було сказано напряму, — 00:11:02.050 --> 00:11:04.071 але я мав це сильне почуття, 00:11:04.095 --> 00:11:07.050 сильний голос інтуїції, що щось не так. 00:11:08.347 --> 00:11:11.070 Тож я взяв телефон й зателефонував Поло, 00:11:11.094 --> 00:11:13.013 і насправді він почувався зле. 00:11:13.362 --> 00:11:15.299 І цей простий факт, 00:11:15.323 --> 00:11:17.814 що читаючи поміж рядків, 00:11:17.838 --> 00:11:22.100 я міг крізь слова зрозуміти його почуття, 00:11:22.124 --> 00:11:25.153 виявився простим, але дуже ефективним способом допомогти. NOTE Paragraph 00:11:25.987 --> 00:11:27.625 Сьогодні я стверджую, 00:11:27.649 --> 00:11:30.157 що ми наближаємося до розуміння, 00:11:30.181 --> 00:11:34.467 як нам перетворити цю інтуїцію, яку ми всі маємо, 00:11:34.491 --> 00:11:35.856 яку всі поділяємо, 00:11:35.880 --> 00:11:37.077 на алгоритм. 00:11:38.102 --> 00:11:39.563 І зробивши це, 00:11:39.587 --> 00:11:44.237 ми можемо побачити в майбутньому зовсім іншу форму психічного здоров'я — 00:11:44.261 --> 00:11:49.882 побудовану на об'єктивному, кількісному і автоматизованому аналізі 00:11:49.906 --> 00:11:51.615 слів, що ми пишемо, 00:11:51.639 --> 00:11:53.176 слів, що ми говоримо. NOTE Paragraph 00:11:53.200 --> 00:11:54.351 Дякую. NOTE Paragraph 00:11:54.375 --> 00:12:01.258 (Оплески)