"Привіт, інший атоме.
Я гідроген, радий знайомству.
Як ти дивишся на те, щоб стрибнути?"
"Привіт і тобі, я антигідроген,
твій антиатом,
і, чесно кажучи,
ніяк на це не дивлюся.
Мій позитрон та антипротон балансують так,
як твій електрон та протон, еге ж?"
"О, так! Ти виглядаєш геть як я,
але чимось трішечки інакший".
"Ой, обережно! Якщо опинимось надто близько,
ми зникнемо в енергетичному спалаху.
Я б хотів лишитись цілим".
"Ов, вибач."
"Усе гаразд. Я просто думав,
це дещо дивно, що ми
ось так балакаємо собі
про наш стрибок над ЦЕРНом".
"Чого це?"
"Ну, перш за все, звідки нам знати,
що ми обоє падаємо?"
"Звичайно ж, падаємо. Це гравітація,
ну, оця сила притягання між масами.
Я навіть знаю, з якою швидкістю
ми маємо впасти.
Галілей показав
у цій експериментальній вежі,
що всі падаючі об'єкти пришвидшуються
з однаковою пропорцією, незалежно від маси".
"Ця для великих об'єктів.
Для малих частинок, як ми,
це відбувається по-іншому.
Наша маса така незначна, що сила тяжіння,
яка на нас діє, є дуже маленькою,
і, якщо частинки заряджені,
як мій антипротон або твій протон,
стає неможливо їх виявити,
поруч з набагато більшою електромагнітною
силою, що на них діє".
"Але це ж тільки для заряджених частинок.
Ми з тобою обоє нейтральні.
Наш заряд балансує,
тож електромагнітна сила маленька,
і силу тяжіння можна виявити.
Мені відомо, що мою вимірювали".
"Тому що ти повсюди,
а мене дещо важко знайти".
"А чому це так?
Хіба не мала б бути однакова кількість
матерії та антиматерії,
створених Великим вибухом?"
"Це ти так думаєш, але всі ці
частинки
знищили б одна одну
в енергії, пам'ятаєш?
А Всесвіт, звісно, заповнений матерією.
Ніхто не знає, чому є більше матерії,
ніж антиматерії,
тому вчені так цікавляться
вивченням мене".
"А де ж вони тебе знаходять?"
"Власне, мене зробили тут
у цій лабораторії.
Їм потрібен був акселератор, щоб зробити
мій антипротон, бо він такий важкий,
настільки ж важкий, як твій протон.
Отримати мій позитрон було простіше.
Він набагато легший, як твій електрон,
існують матеріали,
які при розкладанні виробляють його.
Тоді залишилося тільки скласти
їх докупи - і вони отримали мене.
Але тільки віднедавна
вони отримали змогу
утримувати мене
достатньо довго
для вивчення моїх властивостей".
"А тепер вони послали тебе на цей стрибок
зі мною. Гей, зачекай-но хвильку!"
"Так, правильно. Ми відтворюємо
експеримент Галілея,
але з матерією та антиматерією
замість двох об'єктів з матерії".
"То що ж трапиться?
Ти впадеш догори чи як?"
"Є тільки один спосіб це взнати!"