1 00:00:01,000 --> 00:00:03,000 Я сиділа зі своїми дівчатками, 2 00:00:03,000 --> 00:00:06,000 і Джой сказала: 3 00:00:06,000 --> 00:00:10,000 "Прокляття, якби ж він відчепився від мене. 4 00:00:10,000 --> 00:00:13,000 Мій татко постійно мені телефонує". 5 00:00:13,000 --> 00:00:16,000 "Щастя для тебе, що він взагалі телефонує, - сказала Жасмін, - 6 00:00:16,000 --> 00:00:19,000 Я вже роками нічого не чую від мого тата". 7 00:00:19,000 --> 00:00:24,000 У цю хвилину я усвідомила, що дівчаткам був потрібен спосіб 8 00:00:24,000 --> 00:00:27,000 віднаходження спільної мови зі своїми татами. 9 00:00:27,000 --> 00:00:31,000 У таборі "Діва", моїй некомерційній організації, 10 00:00:31,000 --> 00:00:34,000 розмови такого типу присутні постійно, 11 00:00:34,000 --> 00:00:38,000 як спосіб допомогти дівчаткам африканського походження 12 00:00:38,000 --> 00:00:41,000 підготуватись до переходу у зріле життя. 13 00:00:41,000 --> 00:00:44,000 Ці дівчата потребували лише 14 00:00:44,000 --> 00:00:49,000 способу, як запросити татів до свого життя 15 00:00:49,000 --> 00:00:51,000 на власних умовах. 16 00:00:51,000 --> 00:00:53,000 Тому я запитала їх: 17 00:00:53,000 --> 00:00:56,000 "Яким чином ми можемо допомогти іншим дівчатам 18 00:00:56,000 --> 00:00:59,000 розвивати здорові взаємовідносини з їхніми татами?" 19 00:00:59,000 --> 00:01:04,000 "Організуймо танцювальну вечірку!" - вигукнула одна дівчинка, 20 00:01:04,000 --> 00:01:09,000 і усі решта дівчат одразу її підтримали. 21 00:01:09,000 --> 00:01:11,000 Вони почали роздумувати над декораціями, 22 00:01:11,000 --> 00:01:15,000 запрошеннями, сукнями, які вони збиралися одягти, 23 00:01:15,000 --> 00:01:20,000 і над тим, що могли б одягти їхні тати, а що ні. (Сміх) 24 00:01:20,000 --> 00:01:24,000 Не встигла я і оком змигнути, як усе почалося, 25 00:01:24,000 --> 00:01:28,000 але якби я навіть і могла сповільнити цих дівчат, 26 00:01:28,000 --> 00:01:30,000 я б цього не зробила, 27 00:01:30,000 --> 00:01:32,000 оскільки одна річ, яку я зрозуміла, 28 00:01:32,000 --> 00:01:34,000 працюючи з дівчатами понад десять років, - 29 00:01:34,000 --> 00:01:38,000 це те, що вони вже знають, що їм потрібно. 30 00:01:38,000 --> 00:01:42,000 Мудрість знаходиться всередині них самих. 31 00:01:42,000 --> 00:01:45,000 Допоки вони володіють благами, 32 00:01:45,000 --> 00:01:48,000 наставництвом та ресурсами, 33 00:01:48,000 --> 00:01:51,000 вони можуть вибудовувати те, чого вони потребують 34 00:01:51,000 --> 00:01:57,000 не лише для того, щоб вижити, а й щоб стати успішними. 35 00:01:57,000 --> 00:02:01,000 Отож, у нас відбулася танцювальна вечірка, 36 00:02:01,000 --> 00:02:06,000 на яку прийшла сила-силенна дівчаток разом зі своїми татами. 37 00:02:06,000 --> 00:02:08,000 Вони були святково вбрані. 38 00:02:08,000 --> 00:02:11,000 Вони поводились мило. 39 00:02:11,000 --> 00:02:14,000 (Сміх) 40 00:02:14,000 --> 00:02:16,000 Поводились сміхотливо. 41 00:02:16,000 --> 00:02:20,000 Вони справді насолоджувалися компанією одне одного. 42 00:02:20,000 --> 00:02:22,000 Це був величезний успіх. 43 00:02:22,000 --> 00:02:27,000 І дівчата вирішили перетворити танці у щорічну подію. 44 00:02:27,000 --> 00:02:30,000 Пори року змінювалися, 45 00:02:30,000 --> 00:02:33,000 і настав час знову готуватися до танців. 46 00:02:33,000 --> 00:02:35,000 Одна дівчинка на ім'я Бріанна почала говорити 47 00:02:35,000 --> 00:02:37,000 і сказала: 48 00:02:37,000 --> 00:02:40,000 "Мій тато не зможе прийти на танці 49 00:02:40,000 --> 00:02:45,000 і це мене засмучує". 50 00:02:45,000 --> 00:02:48,000 "Чому не зможе?" - запитались дівчата. 51 00:02:48,000 --> 00:02:52,000 "Тому що він у в'язниці", - сміливо зізналася вона. 52 00:02:52,000 --> 00:02:58,000 "Ну хіба він не може вийти принаймні на один день?" - запиталась одна із дівчат. (Сміх) 53 00:02:58,000 --> 00:03:00,000 "І прийти у наручниках? 54 00:03:00,000 --> 00:03:05,000 Це навіть гірше ящо б його взагалі не було!" 55 00:03:05,000 --> 00:03:09,000 У цю хвилину я побачила можливість 56 00:03:09,000 --> 00:03:13,000 для дівчат успішно розв'язати дану проблему 57 00:03:13,000 --> 00:03:16,000 і стати героями. 58 00:03:16,000 --> 00:03:20,000 Тому я запиталась: "Як ви гадаєте, що нам варто зробити? 59 00:03:20,000 --> 00:03:25,000 Ми ж хочемо аби кожна дівчинка прийшла на танці, чи не так?" 60 00:03:25,000 --> 00:03:27,000 Отож, дівчата на мить задумались, 61 00:03:27,000 --> 00:03:29,000 і одна дівчинка запропонувала: 62 00:03:29,000 --> 00:03:33,000 "А чому б нам просто не перенести танці до в'язниці?" 63 00:03:33,000 --> 00:03:37,000 Більшість дівчат засумнівались щодо цієї ідеї 64 00:03:37,000 --> 00:03:40,000 і сказали: "Чи ти при своєму розумі? 65 00:03:40,000 --> 00:03:43,000 Хто дозволить гурту малих дівчат, 66 00:03:43,000 --> 00:03:46,000 святково одягнених - " (Сміх) 67 00:03:46,000 --> 00:03:51,000 "- прийти у в'язницю і танцювати зі своїми татусями в костюмах Губки Боба?" 68 00:03:51,000 --> 00:03:53,000 Оскільки так вони їх там називають. 69 00:03:53,000 --> 00:03:58,000 Я сказала: "Ну дівчата, 70 00:03:58,000 --> 00:04:02,000 ви ніколи не знатимете, допоки не запитаєтесь". 71 00:04:02,000 --> 00:04:07,000 Тому було написано листа шерифу міста Ричмонд, 72 00:04:07,000 --> 00:04:11,000 що його підписала кожна дівчинка. 73 00:04:11,000 --> 00:04:17,000 Я б сказала, що він дуже особливий шериф. 74 00:04:17,000 --> 00:04:21,000 Він одразу зв'язався зі мною і сказав, 75 00:04:21,000 --> 00:04:27,000 що коли б лише виникала можливість запросити сім'ї до в'язниці, 76 00:04:27,000 --> 00:04:30,000 його двері завжди відчинені. 77 00:04:30,000 --> 00:04:32,000 Тому що одну річ він знав напевне: 78 00:04:32,000 --> 00:04:36,000 коли батьки пов'язані із своїми дітьми, 79 00:04:36,000 --> 00:04:40,000 існує менша ймовірність того, що вони сюди повернуться. 80 00:04:40,000 --> 00:04:43,000 Отож, 81 00:04:43,000 --> 00:04:48,000 було запрошено 16 ув'язнених і 18 дівчаток. 82 00:04:48,000 --> 00:04:52,000 Дівчатка були вбрані у найсвятковіший одяг, 83 00:04:52,000 --> 00:04:57,000 а тати змінили свої жовті та сині комбінезони 84 00:04:57,000 --> 00:05:00,000 на сорочки і краватки. 85 00:05:00,000 --> 00:05:04,000 Вони обіймались. 86 00:05:04,000 --> 00:05:09,000 Вони розділяли їжу, яка складалася з курчати і риби. 87 00:05:09,000 --> 00:05:13,000 Вони разом сміялись. 88 00:05:13,000 --> 00:05:16,000 Це було чудово. 89 00:05:16,000 --> 00:05:21,000 Тати і дочки навіть мали 90 00:05:21,000 --> 00:05:26,000 можливість налагодити фізичний контакт, 91 00:05:26,000 --> 00:05:29,000 щось таке, чого багато хто з них не мав навіть 92 00:05:29,000 --> 00:05:30,000 на короткий час. 93 00:05:30,000 --> 00:05:33,000 Батьки перебували у місці, де вони могли 94 00:05:33,000 --> 00:05:37,000 заохотити своїх дочок гратися 95 00:05:37,000 --> 00:05:43,000 і, відсунувши стілець, простягнути свою руку до танцю. 96 00:05:43,000 --> 00:05:46,000 Навіть охоронці просльозились. 97 00:05:46,000 --> 00:05:49,000 Проте після танців 98 00:05:49,000 --> 00:05:54,000 ми всі усвідомили, що тати все ще будуть у в'язниці. 99 00:05:54,000 --> 00:05:58,000 Тому нам потрібно було придумати щось таке, 100 00:05:58,000 --> 00:06:00,000 що вони могли б узяти з собою. 101 00:06:00,000 --> 00:06:03,000 Тому ми принесли відеокамери Flip - 102 00:06:03,000 --> 00:06:07,000 вони дивились у них і записували одне одного, 103 00:06:07,000 --> 00:06:10,000 свої повідомлення, думки. 104 00:06:10,000 --> 00:06:12,000 Ми збирались це використати як 105 00:06:12,000 --> 00:06:14,000 посередника. 106 00:06:14,000 --> 00:06:18,000 Тобто, коли б вони почали сумувати одне за одним і відчули б, що зв’язок між ними втрачається, 107 00:06:18,000 --> 00:06:22,000 вони могли воз’єднатись через цей образ. 108 00:06:22,000 --> 00:06:28,000 Я ніколи не забуду, як одна дівчинка подивилась у вічі своєму татові 109 00:06:28,000 --> 00:06:29,000 з цією камерою і сказала: 110 00:06:29,000 --> 00:06:34,000 "Татусю, що ти бачиш коли дивишся на мене?" 111 00:06:34,000 --> 00:06:39,000 Тому що наші татусі - це дзеркала, 112 00:06:39,000 --> 00:06:41,000 на які ми опираємось, 113 00:06:41,000 --> 00:06:47,000 коли вирішуємо, якого чоловіка ми заслуговуємо, 114 00:06:47,000 --> 00:06:50,000 і як вони бачать нас упродовж усього нашого життя. 115 00:06:50,000 --> 00:06:54,000 Я знаю це дуже добре, 116 00:06:54,000 --> 00:06:57,000 оскільки я була однією із щасливих дівчат. 117 00:06:57,000 --> 00:07:02,000 Я завжди мала 118 00:07:02,000 --> 00:07:08,000 батька у своєму житті. 119 00:07:08,000 --> 00:07:09,000 Він тут навіть сьогодні. 120 00:07:09,000 --> 00:07:16,000 (Оплески) 121 00:07:16,000 --> 00:07:23,000 І саме тому для мене надзвичайно важливо 122 00:07:23,000 --> 00:07:26,000 упевнитися, що ці дівчата 123 00:07:26,000 --> 00:07:29,000 пов'язані зі своїми татами, 124 00:07:29,000 --> 00:07:32,000 a особливо ті, котрих розлучають 125 00:07:32,000 --> 00:07:37,000 колючі дроти та залізні двері. 126 00:07:37,000 --> 00:07:39,000 Ми лише створили підґрунтя 127 00:07:39,000 --> 00:07:43,000 для дівчат, котрих мучать болючі питання, 128 00:07:43,000 --> 00:07:48,000 бути у праві задати ці питання своїм татам, 129 00:07:48,000 --> 00:07:53,000 і надали татам свободу на них відповісти. 130 00:07:53,000 --> 00:08:05,000 Оскільки відомо, що тати навіть живуть з цією єдиною думкою: «Яку ж саме жінку я збираюсь виховати?» 131 00:08:05,000 --> 00:08:07,000 Якщо батько ув'язнений, 132 00:08:07,000 --> 00:08:11,000 то це аж ніяк не означає, що його треба усунути 133 00:08:11,000 --> 00:08:13,000 із життя його дочки. 134 00:08:13,000 --> 00:08:17,000 (Оплески)