1
00:00:00,950 --> 00:00:05,178
Два місяці тому
ми зібралися з дітьми біля телефона

2
00:00:05,178 --> 00:00:07,456
подивитися наживо
Game Awards —

3
00:00:07,480 --> 00:00:10,376
один із найважливіших вечорів
відеоігрової індустрії.

4
00:00:10,400 --> 00:00:14,056
Було оголошено номінантів
на гру, що має найбільший вплив, —

5
00:00:14,080 --> 00:00:17,136
відеогру, 
що спонукає до роздумів

6
00:00:17,160 --> 00:00:20,936
та має глибоке 
соціальне повідомлення та зміст.

7
00:00:20,960 --> 00:00:22,656
Вони відкрили конверт

8
00:00:22,680 --> 00:00:25,896
та оголосили назву нашої відеогри.

9
00:00:25,920 --> 00:00:27,296
Нагорода...

10
00:00:27,320 --> 00:00:29,136
за вплив.

11
00:00:29,160 --> 00:00:30,856
Мені навіть було трохи дивно,

12
00:00:30,880 --> 00:00:33,536
бо я завжди вважала, 
що отримання такої нагороди

13
00:00:33,560 --> 00:00:36,216
матиме величезний вплив на моє життя,

14
00:00:36,240 --> 00:00:39,000
але я зрозуміла, що все зовсім навпаки.

15
00:00:39,840 --> 00:00:41,256
Великі вечори,

16
00:00:41,280 --> 00:00:43,376
досягнення...

17
00:00:43,400 --> 00:00:44,976
вони тьмяніють.

18
00:00:45,000 --> 00:00:48,416
Але найважчі вечори мого життя 
залишились зі мною,

19
00:00:48,440 --> 00:00:50,936
вплинули на те, ким я є

20
00:00:50,960 --> 00:00:52,680
і чим я займаюсь.

21
00:00:53,360 --> 00:00:59,560
2010 року в мого сина Джоела знайшли 
рідкісну і агресивну пухлину мозку.

22
00:01:00,480 --> 00:01:02,416
І того ж року

23
00:01:02,440 --> 00:01:04,976
лікарі зустрілися 
зі мною та моїм чоловіком

24
00:01:05,000 --> 00:01:10,226
і повідомили нам, що, незважаючи на 
найсильнішу хімію та радіацію,

25
00:01:10,226 --> 00:01:13,000
його пухлина повернулася.

26
00:01:14,080 --> 00:01:15,976
Тієї жахливої ночі,

27
00:01:16,000 --> 00:01:20,096
дізнавшись, що Джоелу 
залишилось жити, може, чотири місяці,

28
00:01:20,120 --> 00:01:22,976
я пригорнула своїх двох 
старших синів у ліжку,

29
00:01:23,000 --> 00:01:25,536
їм тоді було 5 та 3,

30
00:01:25,560 --> 00:01:28,656
і хоч я не знала, 
скільки вони дійсно розуміють,

31
00:01:28,680 --> 00:01:32,376
я почала розповідати їм казку на ніч.

32
00:01:32,400 --> 00:01:36,256
Я розповідала 
про дуже хороброго лицаря на ім'я Джоел

33
00:01:36,280 --> 00:01:40,920
та його пригоди в боротьбі 
зі страшним драконом на ім'я рак.

34
00:01:41,720 --> 00:01:44,776
Щоночі я розповідала їм 
наступну частину історії,

35
00:01:44,800 --> 00:01:46,816
але ніколи не закінчувала її.

36
00:01:46,840 --> 00:01:49,976
Я просто будувала контекст, 
який буде їм зрозумілим,

37
00:01:50,000 --> 00:01:52,256
та плекала надію, 
що наші молитви здійсняться,

38
00:01:52,280 --> 00:01:54,776
і мені не доведеться казати їм, 
що той лицар,

39
00:01:54,800 --> 00:01:57,096
що так відважно боровся,

40
00:01:57,120 --> 00:01:58,656
закінчив свою боротьбу

41
00:01:58,680 --> 00:02:00,140
і тепер може спочити...

42
00:02:00,140 --> 00:02:02,020
назавжди...

43
00:02:02,440 --> 00:02:06,936
На щастя, мені не довелось 
закінчити ту казку.

44
00:02:06,960 --> 00:02:09,136
Мої діти переросли її.

45
00:02:09,160 --> 00:02:13,256
Паліативне лікування допомогло Джоелу 
краще, ніж ми очікували,

46
00:02:13,280 --> 00:02:14,936
тому замість місяців

47
00:02:14,960 --> 00:02:21,240
ми мали роки, щоб навчитися кохати 
наше вмираюче дитя всім серцем.

48
00:02:22,080 --> 00:02:24,616
Навчитися пізнавати те ганебне відчуття,

49
00:02:24,640 --> 00:02:27,536
що ми утримуємо трішечки любові,

50
00:02:27,560 --> 00:02:30,416
щоб захистити себе від болю,

51
00:02:30,440 --> 00:02:33,000
що прийде пізніше.

52
00:02:33,760 --> 00:02:36,216
Ми перебороли цей інстинкт самозбереження,

53
00:02:36,240 --> 00:02:41,160
бо Джоел заслуговував на нашу любов, 
навіть якщо вона розчавить нас.

54
00:02:42,200 --> 00:02:46,640
Той урок неймовірної вразливості
змінив мене...

55
00:02:47,440 --> 00:02:50,000
більше ніж могла б будь-яка нагорода.

56
00:02:50,400 --> 00:02:53,736
Ми почали жити так, 
ніби Джоел міг би вижити,

57
00:02:53,760 --> 00:02:59,000
і почали працювати над відеогрою
за назвою "Той дракон, рак".

58
00:02:59,920 --> 00:03:02,040
Це була історія Джоела.

59
00:03:02,760 --> 00:03:06,256
Це була історія надії
в темряві смерті.

60
00:03:06,280 --> 00:03:07,800
Це була історія віри,

61
00:03:08,640 --> 00:03:10,096
сумніву

62
00:03:10,120 --> 00:03:15,240
та усвідомлення того, що сумнів
є частиною віри...

63
00:03:16,120 --> 00:03:17,680
можливо, найбільшою її частиною.

64
00:03:18,560 --> 00:03:22,016
Це була історія, що почалася як диво

65
00:03:22,040 --> 00:03:24,480
і закінчилась як пам'ятка.

66
00:03:25,840 --> 00:03:27,936
(Музика)

67
00:03:27,960 --> 00:03:29,216
(Сміх)

68
00:03:29,240 --> 00:03:30,576
(Плескає у долоні)

69
00:03:30,600 --> 00:03:34,176
(Музика)

70
00:03:34,200 --> 00:03:37,256
(Відео) Тато: Стриб-стриб, 
тобі подобається стрибати?

71
00:03:37,280 --> 00:03:38,496
(Сміх)

72
00:03:38,520 --> 00:03:39,736
Я обожнюю твій сміх!

73
00:03:39,760 --> 00:03:41,920
(Музика)

74
00:03:46,320 --> 00:03:47,760
(Сміх)

75
00:03:49,600 --> 00:03:54,360
[Подорож Надії 
крізь Темряву Смерті]

76
00:03:55,280 --> 00:03:58,296
[Той дракон, рак]

77
00:03:58,320 --> 00:04:01,400
(Музика)

78
00:04:03,560 --> 00:04:05,456
Граючи у "Той дракон, рак",

79
00:04:05,480 --> 00:04:09,456
ти стаєш свідком життя Джоела,

80
00:04:09,480 --> 00:04:11,656
пізнаєш емоційний пейзаж,

81
00:04:11,680 --> 00:04:17,216
клацаючи, відкриваєш для себе те,
що наша сім'я пережила та відчула.

82
00:04:17,240 --> 00:04:21,776
Цей процес схожий 
на аналіз інтерактивної поезії,

83
00:04:21,800 --> 00:04:24,136
тому що кожна ігрова механіка —
це метафора,

84
00:04:24,160 --> 00:04:26,536
і тому що більше гравець задумується,

85
00:04:26,560 --> 00:04:30,496
що саме ми, дизайнери, 
намагались передати та чому,

86
00:04:30,520 --> 00:04:32,880
то багатшою стає його пригода.

87
00:04:33,400 --> 00:04:36,416
Ми взяли ту вразливість,
якої Джоел навчив нас,

88
00:04:36,440 --> 00:04:39,000
і внесли її в гру.

89
00:04:39,520 --> 00:04:43,096
Відеогра пропонує гравцям
гілковий наратив,

90
00:04:43,120 --> 00:04:46,656
таким чином, кожне їхнє рішення
відчувається як важливе

91
00:04:46,680 --> 00:04:49,376
і може змінити результат гри.

92
00:04:49,400 --> 00:04:52,176
Ми порушили цей принцип дизайну ігор,

93
00:04:52,200 --> 00:04:55,576
поклавши оті його вибори на гравця,

94
00:04:55,600 --> 00:04:57,376
і так вони пізнають:

95
00:04:57,400 --> 00:05:01,600
хоч що вони робитимуть, 
воно не змінить долі Джоела.

96
00:05:02,280 --> 00:05:08,056
Вони відчувають це відкриття 
так само глибоко та безнадійно, як і ми,

97
00:05:08,080 --> 00:05:12,256
в ті вечори, коли ми пригортали Джоела
і молились годинами,

98
00:05:12,280 --> 00:05:17,720
вперто тримаючись за надію на спасіння,
яке ми не могли створити власноруч.

99
00:05:18,960 --> 00:05:20,700
Ми всі б хотіли виграти,

100
00:05:21,160 --> 00:05:23,830
але коли ти дізнаєшся, 
що виграти неможливо,

101
00:05:24,560 --> 00:05:26,480
що натомість стає важливим?

102
00:05:27,600 --> 00:05:29,816
Я ніколи не планувала писати відеоігри,

103
00:05:29,840 --> 00:05:32,376
але моменти, 
що дійсно змінюють наше життя,

104
00:05:32,400 --> 00:05:37,010
найчастіше є результатом 
наших труднощів, а не нашої слави.

105
00:05:37,520 --> 00:05:39,616
Коли ми думали, що Джоел може вижити,

106
00:05:39,640 --> 00:05:41,776
я залишила створення гри чоловікові.

107
00:05:41,800 --> 00:05:43,856
Я допомагала то тут, то там

108
00:05:43,880 --> 00:05:46,856
зі сценою або двома, із деякими порадами.

109
00:05:46,880 --> 00:05:49,960
Але після ночі, коли помер Джоел,

110
00:05:50,480 --> 00:05:51,896
та пристрасть,

111
00:05:51,920 --> 00:05:56,096
та можливість поділитись життям Джоела
через нашу відеогру, —

112
00:05:56,120 --> 00:05:58,256
я не могла протистояти цій можливості.

113
00:05:58,280 --> 00:05:59,616
Я почала більше писати,

114
00:05:59,640 --> 00:06:02,056
я брала участь у зборах 
нашої дизайн-команди,

115
00:06:02,080 --> 00:06:05,176
я пропонувала ідеї
та допомагала ставити сцени.

116
00:06:05,200 --> 00:06:10,096
Я зрозуміла, що створювати відеогру, —
це наче розповідати історію,

117
00:06:10,120 --> 00:06:12,856
але цілком новими засобами.

118
00:06:12,880 --> 00:06:18,416
Усі елементи уяви та символізму присутні,

119
00:06:18,440 --> 00:06:21,056
але вони поєднані
з правом вибору гравця

120
00:06:21,080 --> 00:06:23,080
та реакцією системи.

121
00:06:24,080 --> 00:06:25,736
Це важке завдання.

122
00:06:25,760 --> 00:06:28,776
Мені доводиться мислити зовсім по-новому,

123
00:06:28,800 --> 00:06:30,456
але я люблю цю роботу.

124
00:06:30,480 --> 00:06:33,880
І я б ніколи не дізналась про це,
якби не Джоел.

125
00:06:34,280 --> 00:06:36,576
Можливо, вас трохи здивувало

126
00:06:36,600 --> 00:06:42,090
наше рішення поділитися своєю історією
про смертельний рак через відеогру.

127
00:06:42,360 --> 00:06:45,696
Можливо, ви, 
як і багато інших до вас, думаєте:

128
00:06:45,720 --> 00:06:48,330
рак — це не гра.

129
00:06:49,280 --> 00:06:52,076
А ви запитайте батьків дитини,
хворої на рак,

130
00:06:52,076 --> 00:06:55,416
батьків, що надували латексні рукавички 
у повітряну кулю

131
00:06:55,440 --> 00:06:58,176
або вдавали, що шприц —
це космічний корабель,

132
00:06:58,200 --> 00:07:02,566
що дозволяли дітям їздити
на медичних апаратах коридорами лікарні,

133
00:07:02,566 --> 00:07:04,410
немов автогонщик.

134
00:07:04,880 --> 00:07:06,976
Коли у вас є діти,

135
00:07:07,000 --> 00:07:09,240
все перетворюється на гру.

136
00:07:09,640 --> 00:07:13,576
А коли ваша маленька дитина
переживає щось травматичне,

137
00:07:13,600 --> 00:07:17,656
ти ще більше намагаєшся
перетворити їхнє життя на гру,

138
00:07:17,680 --> 00:07:21,930
бо діти від природи пізнають світ граючи.

139
00:07:22,320 --> 00:07:25,256
І хоча рак може вкрасти
багато чого у сім'ї,

140
00:07:25,280 --> 00:07:27,300
не дозволимо йому вкрасти і гру.

141
00:07:27,880 --> 00:07:31,456
Якщо, слухаючи мене, ви уявляєте сім'ю,

142
00:07:31,480 --> 00:07:35,696
що повністю обертається 
навколо вмираючої дитини,

143
00:07:35,720 --> 00:07:39,736
і ви не можете уявити 
радість в цій ситуації,

144
00:07:39,760 --> 00:07:42,816
тоді ми недарма поділилися
своєю історією з вами.

145
00:07:42,840 --> 00:07:46,496
Та частина нашого життя була важкою,

146
00:07:46,520 --> 00:07:49,296
іноді — неймовірно важкою.

147
00:07:49,320 --> 00:07:51,720
Але вона також була повна чистої надії,

148
00:07:52,000 --> 00:07:53,616
глибокої любові

149
00:07:53,640 --> 00:07:57,110
та щастя, якого я відтоді не відчувала.

150
00:07:57,720 --> 00:08:01,856
Наша відеогра була спробою 
поділитися цим світом

151
00:08:01,880 --> 00:08:04,096
з тими, хто не переживав такого,

152
00:08:04,120 --> 00:08:08,430
бо ми ніколи не могли уявити той світ,
доки він не став нашим.

153
00:08:09,200 --> 00:08:12,240
Ми створили відеогру, в яку важко грати.

154
00:08:13,360 --> 00:08:15,616
Вона ніколи не стане блокбастером.

155
00:08:15,640 --> 00:08:19,376
Люди повинні бути готові
емоційно зануритись

156
00:08:19,400 --> 00:08:23,360
в історію, що розіб'є їхні сердця.

157
00:08:23,880 --> 00:08:26,216
Але коли наші серця розбиваються,

158
00:08:26,240 --> 00:08:28,980
вони загоюються і змінюються.

159
00:08:30,000 --> 00:08:34,895
Моє розбите серце загоїлось
із глибшим співчуттям,

160
00:08:34,919 --> 00:08:37,856
бажанням бути з тими, кому боляче,

161
00:08:37,880 --> 00:08:40,895
слухати їхні історії й дати їм знати,

162
00:08:40,919 --> 00:08:42,880
що вони не самі.

163
00:08:44,600 --> 00:08:48,936
У ніч, коли "Той дракон, рак" 
виграв нагороду за найбільший вплив,

164
00:08:48,960 --> 00:08:50,376
ми раділи,

165
00:08:50,400 --> 00:08:53,576
ми посміхались та говорили про Джоела

166
00:08:53,600 --> 00:08:55,856
та його вплив на наші життя,

167
00:08:55,880 --> 00:08:59,976
на всі ті важкі та повні надії ночі,
проведені з ним.

168
00:09:00,000 --> 00:09:01,456
Він змінив наші серця

169
00:09:01,480 --> 00:09:07,960
та навчив нас так багато про життя,
любов, віру та покликання.

170
00:09:08,560 --> 00:09:14,320
Та нагорода ніколи не буде дорожча
для мене за єдину фотографію мого сина.

171
00:09:15,200 --> 00:09:19,856
Але вона представляє всіх людей,
на яких вплинуло життя Джоела,

172
00:09:19,880 --> 00:09:21,976
людей, яких я ніколи не зустріну.

173
00:09:22,000 --> 00:09:24,680
Вони іноді пишуть мені імейли.

174
00:09:24,880 --> 00:09:30,336
Вони кажуть, що сумують за Джоелом,
хоча ніколи не бачились з ним.

175
00:09:30,360 --> 00:09:35,000
Вони описують сльози, пролиті за мого сина,

176
00:09:35,920 --> 00:09:39,736
і це допомогає полегшити мій тягар горя.

177
00:09:39,760 --> 00:09:41,856
Знання, що десь там десятирічний хлопчик

178
00:09:41,880 --> 00:09:43,896
дивиться проходження гри на Ютуб,

179
00:09:43,920 --> 00:09:48,136
або доктор грає на телефоні
під час перельоту,

180
00:09:48,160 --> 00:09:53,600
або професор філософії
знайомить першокурсників із Джоелом.

181
00:09:54,800 --> 00:09:58,400
Ми створили гру, в яку важко грати.

182
00:09:59,280 --> 00:10:02,216
Але в мене легко на сердці,

183
00:10:02,240 --> 00:10:04,816
тому що найважчі моменти нашого життя

184
00:10:04,840 --> 00:10:08,320
змінюють нас більше 
за будь-які досягнення.

185
00:10:09,320 --> 00:10:11,976
Трагедія змінила моє серце

186
00:10:12,000 --> 00:10:15,040
більше за будь-яку здійснену мрію.

187
00:10:16,122 --> 00:10:17,358
Дякую.

188
00:10:17,358 --> 00:10:21,598
(Оплески)