Нещодавно я літала над
тисячолюдним натовпом у Бразилії
та грала музику, яку написав
Георг Фрідріх Гендель.
Я їздила вулицями Амстердаму
і грала музику того ж самого композитора.
Подивіться.
(Музика: Георг Фрідріх Гендель, "Алегро"
у виконанні Дарії ван ден Беркен.)
(Відео) Дарія ван ден Беркен: я живу
там, на третьому поверсі.
(Голландською) Я мешкаю там, на розі.
Насправді я живу там, за рогом,
я буду дуже рада вас бачити.
Чоловік: (голландською) Підемо?
Дитина:(голландською) Так!
[(Голландськ.) "Домашній концерт Генделя"]
(Оплески)
Дарія ван ден Беркен: Це була дійсно
феєрична подія з багатьох причин.
Ви можете запитати,
чому я робила усі ці речі?
Вони не притаманні буденному життю
музиканта.
Я робила усе це тому,
що я закохана у музику,
і я хотіла поділитися своєю любов'ю
з усіма людьми.
Все почалося кілька років тому.
У мене був грип,
я сиділа вдома на дивані
та продивлялася інтернет.
Я виявила, що Гендель писав музику
для клавішних інструментів.
Я була здивована. Я не знала цього.
Отже, я завантажила ноти та почала грати.
А далі я увійшла
у стан чистого
неупередженого здивування.
Я була у повному
захваті від музики.
Нічого подібного я вже давно не відчувала.
Можливо ви зрозумієте мене,
коли самі почуєте.
Перша частина, яку я зіграла,
звучала так.
(Музика)
Звучить меланхолічно, чи не так?
Я перегорнула сторінку, і далі
було ось це.
(Музика)
А зараз звучить дуже енергійно, так?
Отже, протягом декількох хвилин,
навіть не закінчивши грати твір,
я почула дві дуже контрастні теми:
прекрасну меланхолію та справжню енергію.
Я вважаю, що ці два елементи є
яскравим вираженням людини.
Чистота музики справляє
на вас враження.
Я давала багато концертів для дітей
віком 7 та 8 років.
І що б я не грала - Баха, Бетховена,
навіть Штокгаузена
або джазову музику -
вони завжди були відкритими для слухання,
дійсно хотіли слухати,
і були задоволені.
Коли я провожу уроки з дітьми,
які лише на декілька років старші,
яким 11, 12 років, я відчуваю, що іноді
мені проблематично
достукатися до них.
Складність музики стає проблемою,
і насправді, для них важлива
думка інших -
батьків, друзів, ЗМІ.
А маленькі діти не ставлять під сумнів
свою власну думку.
Вони постійно знаходяться у стані подиву,
і я твердо вірю, що і ми можемо
продовжувати слухати
так, як це роблять семирічні діти,
навіть коли виростаємо.
Ось чому я грала
не лише у концертному залі,
а й на вулиці, онлайн та в повітрі,
щоб відчути цей стан подиву,
щоб слухати по-справжньому,
слухати без упередження.
І я хочу запросити вас,
зробити те саме зараз.
(Музика: Г. Ф. Гендель, Чакона соль мажор.
Виконує Дарія ван ден Беркен.)
(Оплески)
Дякую.
(Оплески)