1
00:00:00,854 --> 00:00:06,403
Вперше я читав молитву
у мозаїчному соборі.

2
00:00:06,403 --> 00:00:09,793
Я довго стояв на колінах,
а віряни на ногах

3
00:00:09,793 --> 00:00:11,703
зануривши обидві долоні у священну воду,

4
00:00:11,703 --> 00:00:13,553
вимальовував трійцю на грудях,

5
00:00:13,553 --> 00:00:16,379
моє тільце зігнулось, як знак запитання

6
00:00:16,379 --> 00:00:18,669
над дерев'яною лавкою.

7
00:00:18,669 --> 00:00:21,339
Я прохав Ісуса зцілити мене,

8
00:00:21,339 --> 00:00:23,465
а коли він не відповів

9
00:00:23,465 --> 00:00:26,141
я примирився з тишею в надії,
що моя вада зникне

10
00:00:26,141 --> 00:00:27,631
і вгамує мої вуста;

11
00:00:27,631 --> 00:00:29,461
розчиниться, як цукор на язиці,

12
00:00:29,461 --> 00:00:31,376
але сором залишиться, як присмак.

13
00:00:31,376 --> 00:00:34,940
Намагаючись представити мене святості,

14
00:00:34,940 --> 00:00:37,860
моя мама пояснила мені,
яким дивом я був,

15
00:00:37,860 --> 00:00:40,860
сказала, я можу бути 
ким забажаю.

16
00:00:40,860 --> 00:00:43,066
Я забажав

17
00:00:43,066 --> 00:00:44,227
бути хлопчиком.

18
00:00:44,227 --> 00:00:45,217
Це було мило.

19
00:00:45,217 --> 00:00:47,007
Стався моральний підйом,
беззуба посмішка,

20
00:00:47,007 --> 00:00:48,847
вічно збиті коліна, як у шпани,

21
00:00:48,847 --> 00:00:51,277
я грав у схованку
з залишками мрії.

22
00:00:51,277 --> 00:00:52,204
Таким я був.

23
00:00:52,204 --> 00:00:54,629
Переможець гри,
в яку інші діти не могли грати,

24
00:00:54,629 --> 00:00:56,809
я був загадкою анатомії,

25
00:00:56,809 --> 00:00:58,622
поставленим питанням,
не гідним відповіді,

26
00:00:58,622 --> 00:01:02,918
чимось між незграбним хлопчиськом
і винною дівчинкою,

27
00:01:02,918 --> 00:01:07,655
а коли мені виповнилось 12, 
період, прожитий хлопчиком, вже не здавався милим.

28
00:01:07,655 --> 00:01:13,297
Ностальгічними тітками, які знудьгувалися за колінами, виглядаючими з-під спідниці,

29
00:01:13,297 --> 00:01:17,546
нагадали мені, що з таким ставленням 
не привести мені додому чоловіка,

30
00:01:17,546 --> 00:01:21,168
що я створений для гетеро-шлюбу 
та виховання дітей.

31
00:01:21,168 --> 00:01:24,999
Та я ковтнув образи та приниження.

32
00:01:24,999 --> 00:01:27,716
Звичайно, я не виходив з комірки.

33
00:01:27,716 --> 00:01:30,432
Діти зі школи увірвалися без дозволу.

34
00:01:30,432 --> 00:01:32,894
Обізвали мене словом, яке я не визнавав,

35
00:01:32,894 --> 00:01:34,124
сказали "лесбіянка",

36
00:01:34,124 --> 00:01:36,700
та я був більше хлопчиком, ніж дівчинкою,
більше Кеном, ніж Барбі.

37
00:01:36,700 --> 00:01:38,903
Я і не думав ненавидіти своє тіло,

38
00:01:38,903 --> 00:01:41,023
я любив його достатньо, щоб змиритися,

39
00:01:41,023 --> 00:01:42,409
я ставився до нього,
як до будинку,

40
00:01:42,409 --> 00:01:44,239
а коли будинок разпадається,

41
00:01:44,239 --> 00:01:45,223
ми ж не тікаємо,

42
00:01:45,223 --> 00:01:49,015
ми наводимо лад усередині,

43
00:01:49,015 --> 00:01:51,376
прибираємо, аби запросити гостей,

44
00:01:51,376 --> 00:01:55,234
ми будуємо міцну підлогу, аби стояти.

45
00:01:55,904 --> 00:02:00,919
Мама боїться, що я зав'яну після усього.

46
00:02:00,919 --> 00:02:03,939
Вона пам'ятає відголоски після Маї Хол,

47
00:02:03,939 --> 00:02:06,489
Ліли Алкорн, Блейка Брокінгтона.

48
00:02:06,489 --> 00:02:08,700
Вона боїться, я помру,
не проронивши ні слова,

49
00:02:08,700 --> 00:02:11,763
що я стану темою розмов 
- "який сором" - на зупинках.

50
00:02:11,763 --> 00:02:14,409
Вона каже, я зробив із себе мавзолей,

51
00:02:14,409 --> 00:02:16,035
що я ходячий мертвець,

52
00:02:16,035 --> 00:02:19,239
заголовки новин зробили
з моєї особистості шоу,

53
00:02:19,239 --> 00:02:22,995
Брюс Дженнер у всіх на вустах,
а жорстокість життя у цьому тілі

54
00:02:22,995 --> 00:02:26,541
відмічена зірочкою внизу, 
на сторінках рівності.

55
00:02:26,541 --> 00:02:29,637
Ніхто не думає про нас, як про людей,

56
00:02:29,637 --> 00:02:31,795
тому що ми більше примари, аніж плоть;

57
00:02:31,795 --> 00:02:34,494
тому що люди бояться, 
що моя стать - це трюк,

58
00:02:34,494 --> 00:02:36,351
який існує, аби бути порочним,

59
00:02:36,351 --> 00:02:38,394
що це заманить їх у пастку без згоди;

60
00:02:38,394 --> 00:02:41,088
що моє тіло - це забава для їх очей та рук,

61
00:02:41,088 --> 00:02:43,387
і якось їм набридне моя дивина,

62
00:02:43,387 --> 00:02:46,387
вони відірвуть усе, що не подобається.

63
00:02:46,387 --> 00:02:50,747
Вони запхають мене назад у комірку,
повісять з іншими скелетами.


64
00:02:50,747 --> 00:02:53,162
Я буду кращою розвагою.

65
00:02:53,162 --> 00:02:56,241
Бачите, як легко загнати людей у могилу,

66
00:02:56,241 --> 00:02:58,811
написати чуже ім'я 
на надгробній плиті.

67
00:02:58,811 --> 00:03:01,266
І люди все ще дивуються,
чому хлопці гинуть,

68
00:03:01,266 --> 00:03:03,657
вони блукають коридорами старшої школи,

69
00:03:03,657 --> 00:03:06,559
вони бояться за мить 
стати наступним хештеґом,

70
00:03:06,559 --> 00:03:10,437
бояться, що класні розмови 
стануть судним днем,

71
00:03:10,437 --> 00:03:16,172
і ця тенденція охоплює більше 
дітей, ніж батьків.

72
00:03:17,062 --> 00:03:18,807
Цікаво, скільки ще треба,

73
00:03:18,807 --> 00:03:22,487
щоб записок транс самовбивць 
стало достатньо,

74
00:03:22,487 --> 00:03:26,110
щоб ми зрозуміли, що наші тіла -
це уроки за гріхи,

75
00:03:26,110 --> 00:03:28,153
щоб навчитися любити їх.

76
00:03:28,153 --> 00:03:32,077
Як Господь не зберіг
усе дихання та милосердя,

77
00:03:32,077 --> 00:03:35,653
моя кров не вино, яке
омивало ноги Ісуса.

78
00:03:35,653 --> 00:03:39,521
Мої молитви застрягають у горлі.

79
00:03:40,041 --> 00:03:43,175
Можливо, я нарешті зцілений,

80
00:03:43,175 --> 00:03:45,428
можливо, мені стало байдуже,

81
00:03:45,428 --> 00:03:50,139
можливо, Господь нарешті почув мої молитви.

82
00:03:50,139 --> 00:03:51,604
Дякую.

83
00:03:51,604 --> 00:03:53,708
(Оплески)