Дайвінг у інвалідному візку

Коли 16 років тому Сью Остін сіла в електричний інвалідний візок, вона пережила неймовірне відчуття свободи - тоді як інші дивились на неї так, наче вона щось втратила. У своєму мистецтві вона прагне передати відчуття дива, яке вона почуває, мандруючи світом на колесах. Сью показує захопливе відео про підводний інвалідний візок, який дає їй змогу досліджувати дно океану, плавати поруч із косяками риб і пливти у воді, обертаючись на 360 градусів. (Знято на TEDxWomen).

Прекрасно, що я можу бути тут

і розповідати про мою подорож,

розповідати про інвалідний візок

і свободу, яку він мені подарував.

Я сіла у інвалідний візок 16 років тому,

коли тривала хвороба

змінила досяжність світу для мене.

Коли я сіла у візок,

це була абсолютно нова свобода.

Я бачила, як моє життя ставало обмеженим
і пропливало повз.

А це було так, ніби я отримала
велетенську нову іграшку.

Я змогла їздити і знову відчувати,
як вітер дме у обличчя.

Було дуже весело
навіть просто бути надворі.

Але, незважаючи на те,
що у мене була нова радість та свобода,

реакція людей на мене повністю змінилась.

Наче вони більше не бачили мене,

ніби на мені був плащ-невидимка.

Здавалось, вони бачили у мені
лише власні припущення того,

як це бути у інвалідному візку.

Коли я запитала людей про
їхні асоціації з інвалідним візком,

вони використали такі слова,
як "вада", "страх",

"жаль" та "обмеженість".

Я усвідомила, що я
"увібрала" в себе ці відповіді,

і вони змінили мене зсередини.

Частина мене відчужилась від самої себе.

Я бачила себе не зі своєї перспективи,

а часто і дуже чітко з перспективи

відповідей тих людей.

У результаті я зрозуміла,
що потрібно створювати свої історії

щодо такого досвіду,

нові оповіді для того,
щоб повернути свою індивідуальність

["У пошуках свободи: Придумуючи свої власні історії, ми вчимось сприймати розповіді про наше життя так, ніби вони і є нашим справжнім життям". Davis 2009, TEDx Women]

Я розпочала роботу,

яка була спрямована на те, щоб розповісти

про радість та свободу, яку я відчула,
коли вперше сіла у інвалідний візок,

у електричний інвалідний візок.

Моє завдання було змінити
ці вкорінені відповіді,

змінити ті упердження, які так змінили

мою особистість, коли я сіла
у інвалідний візок,

змінити їх, створюючи неочікувані образи.

Інвалідний візок став чимось таким,
чим можна малювати і гратись.

Коли я буквально почала залишати

сліди свого щастя та свободи,

було хвилююче бачити

зацікавлені і здивовані відгуки людей.

Здавалось, це відкрило нові горизонти

і таким чином внесло зміни.

Це показало, що творчість

може змінити особистість

і упереджене сприйняття інших, людей
з такою ж особливістю.

Тому, коли я почала пірнати у 2005,

я усвідомила, що спорядження
для пірнання розширює ваші можливості

так само, як й інвалідний візок,

але асоціації людей
зі спорядженням для пірнання -

це схвилювання та пригоди,

тобто, абсолютно інші,
ніж асоціації з візком.

Тому я подумала: "Цікаво, що трапиться,

якщо я об'єднаю ці дві речі?"
(Сміх) (Оплески)

І підводний інвалідний візок,
який з цього вийшов,

привів мене до найпрекраснішої подорожі

за останні 7 років.

І, щоб дати вам зрозуміти, як це було,

я б хотіла поділитись з вами
деякими наслідками

створення цього видовища

і показати, яка це була дивовижна подорож.

(Музика)

(Оплески)

Це найпрекрасніший досвід,

кращий, ніж більшість того,
що я побачила у житті.

Я справді можу вільно рухатись,

360 градусів у просторі навколо

та у естетичному відчутті
радості та свободи.

І неймовірно несподіваним було те,

що інші люди, здавалось,
бачили і відчували те ж.

Їхні очі сяяли,

і вони казали "Я теж так хочу!"

або "Якщо вам це під силу,
то я можу зробити все!"

І я вважаю, це тому, що у той момент

коли вони бачили об'єкт,

у них не було упередженої
точки зору щодо візка,

або вона була настільки прозорою,

що їм довелось мислити зовсім по-іншому.

І я вважаю, що момент оновлення думок,

мабуть, і дає свободу,

яка розповсюджується на життя інших людей.

Для мене це означає, що вони бачать

важливість змін,

радість, яку вони приносять,

коли, замість того, щоб зосереджуватись
на втраті та обмеженості,

ми усвідомлюємо та
відкриваємо для себе силу

насолоди бачити світ
з нових захопливих перспектив

Для мене інвалідний візок стає

засобом зміни.

Насправді тепер я називаю
підводний інвалідний взок "Портал",

тому що він буквально переніс мене

до нового способу життя,

у нові виміри та на новий
рівень свідомості.

І також,

оскільки ніхто ніколи не бачив
і не чув про

підводний інвалідний візок до того,

створювати таке видовище означає

створювати новий тип
усвідомлення, буття та знання,

і тепер ця концепція є і у ваших головах.

Тепер ви теж частина цієї творчої роботи.

(Оплески)