Стівен Швайтцберґ: Універсальний перекладач для хірургів

Лапароскопічна хірургія використовує мінімально інвазивні надрізи - а це значить, що пацієнти відчувають менше болю і швидше одужують. Однак Стівен Швайтцберґ зіткнувся із двома проблемами, навчаючи хірургів по всьому світу - мова та відстань. Він розповідає, як тут може стати у пригоді нова технологія, яка поєднує відеоконференцзв'язок і універсальний перекладач у режимі реального часу. (Знято на TEDxBeaconStreet)

Сьогодні поговоримо про дві проблеми.

Перша:

Навчати хірургів і працювати хірургом

дуже важко.

І друга:

найбільше з усього на світі

нас розділяє мова.

У моєму куточку світу

ці дві проблеми взаємопов'язані.

І сьогодні ярозповім вам, що саме маю на увазі.

Ніхто не хоче, щоб його оперували.

Хто з вас пережив операцію?

Ви хотіли цього?

Підніміть руки ті, хто хотів операцію.

Ніхто.

Ніхто не хоче, щоб його оперували

такими інструментами, які роблять великі надрізи,

що спричиняють чимало болю,

змушують вас довго сидіти вдома на лікарняному

і залишають великий рубець.

Але якщо іншого виходу немає,

то було б чудово, якби вас прооперували з мінімальним втручанням.

Ось про це ми сьогодні і поговоримо -

як ми практикували такий тип хірургії і навчали його інших,

і взялися за пошуки

кращого універсального перекладача.

Проводити такі хірургічні операції важко.

Спочатку треба знечулити людину,

ввести у її черевну порожнину двоокис вуглецю,

надути її як кульку

і вколоти у живіт ось таку гостру штуку.

Досить небезпечну.

Далі треба взяти інструменти і дивитися на екран телевізора.

Подивімось, як це виглядає.

Це операція на жовчному міхурі.

У самих лише Сполучених Штатах

ми проводимо мільйон таких операцій на рік.

Це справжнє фото. Крові немає.

Бачите, наскільки хірурги зосереджені,

яким уважним треба бути.

Просто погляньте на їхні обличчя.

Такої хірургії важко навчити, та й опанувати її нелегко.

У Сполучених Штатах проводять п'ять мільйонів таких операцій,

і ще 20 мільйонів в інших країнах.

Ви всі чули такі слова:

"Він вроджений хірург".

Але хірургами не народжуються.

І їх ніде не роблять.

Ми не маємо таких собі інкубаторів, де вирощують хірургів.

Хірургами стають завдяки тривалій практиці.

Усе починається з основ, базових знань.

Потім - якщо все йде добре - ми запрошуємо практикантів до операційної,

де вони вчаться бути асистентами.

Згодом ми вчимо їх бути хірургами-стажерами.

І коли вони пройдуть ці всі етапи за п'ять років,

то отримають жаданий професійний сертифікат.

Якщо вам треба лягти під ніж, то краще хай це буде ніж

сертифікованого хірурга.

Хірург отримує сертифікат

і може приступати до праці.

Якщо вам пощастить, врешті-решт, ви станете майстром своєї справи.

Ця підготовка настільки важлива,

що кілька учасників

найбільшої спілки загальних хірургів США - SAGES -

розпочали наприкінці 1990-х років навчальну програму,

яка гарантує, що кожен хірург, який практикує мінімально інвазивну хірургію,

матиме міцну базу знань і вмінь,

які дають йому право проводити операції.

Наша програма стала такою авторитетною,

що Американська рада з питань хірургії зробила її обов'язковою

для кожного молодого хірурга, який хоче отримати професійний сертифікат.

Це не тільки лекції і курси.

Це ще й дуже вимогливе оцінювання.

Пройти навчання дуже важко.

Торік один із наших партнерів -

Американський коледж хірургії -

долучився до нашої справи і оголосив, що

усі хірурги мусять мати сертифікат FLS (Основи лапароскопічної хірургії),

щоб займатися мінімально інвазивною хірургією.

Чи я маю на увазі тільки лікарів зі США і Канади?

Ні, я сказав - усі хірурги.

Проводити теоретичне і практичне навчання по всьому світу -

це грандіозний задум.

Але коли я їжджу у рамках цього проекту світом, то тішуся дедалі більше.

SAGES оперує і навчає хірургів по всьому світу.

Однак ми зіткнулися із однією проблемою - відстань.

Ми не можемо відвідати усі місця.

Треба зменшити цей світ.

І я гадаю, що ми б могли щось тут придумати.

Особисто я люблю використовувати відео.

Мене надихнув один мій приятель -

Аллан Окраїнек з Торонто.

Він довів, що

хірургів можна навчати за допомогою

відеоконференцзв'язку.

Ось Аллан навчає англомовного хірурга з Африки

основних навичок

мінімально інвазивної хірургії

Його приклад страшенно надихає.

Однак виникає ще одна проблема -

з фінальним, дуже важким екзаменом.

Навіть серед людей, які нібито володіють англійською,

іспит складають тільки 14 відсотків.

Для них це не тест із хірургії,

а тест з англійської мови.

Розповім вам один приклад із життя.

Я працюю у Кембридзькому шпиталі.

Це основний заклад Гарвардського медичного університету.

У нас працює понад 100 перекладачів із 63 мов,

і ми витрачаємо мільйони доларів на їхні послуги тільки у нашому маленькому шпиталі.

Ми потребуємо силу-силенну людей.

Що вже говорити про світові масштаби.

Вам треба розмовляти зі своїми пацієнтами -

не просто навчати хірургів, а розмовляти з хворими -

на світі не вистачить перекладачів.

Ми мусимо залучити до своєї справи технологію.

У нашому шпиталі можна побачити усіх - від професорів Гарварду

до людей, які приїхали сюди минулого тижня.

Ви собі не уявляєте, наскільки важко

спілкуватися чи доглядати за кимось, із ким ви не можете порозумітися.

А перекладач не завжди є поруч із вами.

Отож, потрібно щось придумати.

Нам потрібен універсальний перекладач.

Я хочу, щоб після цієї промови ви збагнули,

що виступ на цій сцені - це не проповідь для світу.

Це спроба налагодити діалог.

Нам треба ще стільки всього вивчити.

Тут, у Сполучених Штатах, ми витрачаємо більше коштів на душу населення

заради результатів, які нічим не кращі за здобутки інших країн.

Можливо нам теж варто чогось повчитися.

Я захоплююся викладанням навичок малоінвазивної хірургії по всьому світу.

Торік я побував у Латинській Америці, у Китаї,

де розповідав про основи лапароскопічної хірургії.

І усюди, де б я не поїхав, я зіткнувся із перешкодою:

"Нам це потрібно, але рідною мовою".

Ось що ми вирішили спробувати:

уявіть собі, що ви читаєте лекцію

і водночас маєте змогу звертатися до людей їхньою рідною мовою.

Я хочу спілкуватися з жителями Азії, Латинської Америки, Африки, Європи

легко і точно, і без зайвих витрати

використовуючи технологію.

До того ж, вона мусить працювати у двох напрямах.

Вони теж мусять мати змогу чогось нас навчити.

Нелегке завдання.

Отож, ми почали пошуки універсального перекладача. Я думав, що він вже існує.

Сайти і мобільні телефони мають програму-перекладач,

але вона не годиться для викладачів хірургії.

Нам потрібен лексикон. Що це таке?

Лексикон - це сукупність слів, які описують певну галузь.

Мені потрібен лексикон у галузі охорони здоров'я.

А ще - хірургічний лексикон.

Це страшенно важке завдання, над яким ми мусимо працювати.

Я покажу вам, чим ми займаємося.

Ця технологія ще на етапі розробки - її не можна купити.

Ми співпрацюємо з компанією IBM Research із хлопцями з Центру доступності,

щоб поєднати докупи технології, за допомогою яких ми створимо універсального перекладача.

Усе починається зі стандартизованої системи.

Хірург читає лекцію,

використовуючи стандартну технологію субтитрування.

Далі ми додаємо ще одну технологію, щоб налагодити відеоконференцзв'язок.

Досі ми не мали слів, тому додаємо третю технологію.

Тепер ми маємо слова

і можемо додати до них особливий складник: переклад.

Слова з'являються у віконці - і ми додаємо трохи чарів.

Працюємо із четвертою технологією.

Наразі ми маємо доступ до одинадцяти мовних пар.

Незабаром їх стане більше, адже ми прагнемо зменшити цей світ.

Я покажу вам прототип програми,

яка поєднує ці всі технології, що не завжди працюють разом,

у щось корисне.

Лектор: Основи лапароскопічної хірургії.

П'ятий модуль: практичні вміння.

Студенти можуть вибрати субтитри своєю рідною мовою.

Стівен Швайтцберґ: Якщо ви мешкаєте у Латинській Америці,

то натисніть кнопку "Я хочу іспанські субтитри",

і вони з'являться у режимі реального часу.

А якщо ви перебуваєте у Пекіні,

то теж можете скористатися цієї опцією

і обрати субтитри китайською або російською мовами,

чи ще якимись іншими, не вдаючись до послуг перекладача.

Досі йшла мова про лекції.

Якщо ви пригадуєте - на початку я казав, що основи лапароскопічної хірургії -

це теоретичні знання і практичні вміння.

Результат операції -

закінчиться вона успішно чи ні -

може залежати від ось такого поруху руки.

Отож, рухаємося уперед.

На екрані знову мій приятель Аллан.

Аллан Окраїнек: Сьогодні ми будемо вчитися накладати шви.

Голку потрібно тримати ось так.

Візьміть голку за кінчик.

Усі рухи мають бути точні.

Спрямуйте голку на чорні цятки.

Петля має дивитися у цей бік.

Усе, обрізайте.

Дужу добре, Оскаре. Побачимося наступного тижня.

СШ: Ось так ми працюємо

над розробкою універсального перекладача.

Ми хочемо, щоб він працював у два боки.

Ми мусимо не тільки вчити когось, а й вчитися самим.

Існує мільйон способів, як можна використати цю програму.

Ми міркуємо над тим, щоб схрестити технології -

кожен має мобільний телефон із камерою.

Програму можна використати будь-де:

в медицині, догляді за хворими,

в інженерній справі та юстиції, під час конференцій і для перекладу відео.

Це універсальний інструмент.

Щоб подолати бар'єри,

ми мусимо навчитися розмовляти з людьми,

мусимо вимагати, щоб вони працювали над перекладом.

Це потрібно для нашого щоденного життя,

щоб зменшити наш світ.

Щиро дякую.

(Оплески)